Українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому, щорічно, 21 лютого‚ ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо, деклямуємо.
Сьогодні українське слово єднає і дітей, і дорослих з сходу й заходу, півночі та півдня України. Підтримує, допомагає, надихає. І особливо щемно й тривожно, коли звучить воно з дитячих вуст.
22 лютого в музеї-бібліотеці „Просвіта Рівненщини“ відбулася зустріч з наймолодшими дітьми зі сходу, які тепер живуть у Рівному.
Маленькі українці деклямували вірші, співали українські пісні та грали в мовні ігри. У день рідної мови жоден з присутніх не залишився без подарунків: заступник міського голови Галина Кульчинська вручила книги про героїв війни, а Катерина Сичик, голова міського об’єднання Товариства „Просвіта“ подарувала дітям іграшки – подарунки від українців з Чикаґо, які вони зібрали до новорічно-різдвяних свят.
Якщо запитати: „Звідки проростає любов до рідної землі, до мови?“‚ то можна почути одну відповідь: „Із сім’ї, від родини, від матері й батька“. Віримо, що вогник любови до рідного слова підтримують батьки. Тож плекаймо разом чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо мову наших предків! Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків. Хай розквітають шедрі суцвіття рідного слова на нашій українській землі, даруючи мир, любов і добро Україні та її дітям! Слава Україні!