Лікарів не пустили до Савченко
ДОНЕЦЬК, Росія. – Комісія українських лікарів так і не змогла отримати від російської сторони дозволу на обстеження української політув’язненої Надії Савченко. Про це 13 березня повідомив адвокат Микола Полозов. Лікарі були змушені залишити Російську Федерацію. („Українська правда”)
Кораблі повернулися з походу
ОДЕСА. – Після успішного виконання завдань біля берегів Туреччини 13 березня повернувся загін кораблів Військово-морських сил України у складі фреґата „Гетьман Сагайдачний” і судна розмагнічування „Балта”. „Похід кораблів став знаковою подією для Військово-морських сил. Подолання нашими кораблями протоки Босфор, вихід за межі Чорного моря були здійснені вперше за останні два роки”, – зазначив перший заступник командувача фльоти контр-адмірал Андрій Тарасов. Він повідомив, що українські кораблі відпрацьовували завдання спільного маневрування, обміну інформацією про надводну і повітряну обстановку, а також передання даних та передачу вантажів з корабля на корабель на ходу. Моряки обох країн провели спільні заходи у військово-морській базі Туреччини Гьольджюк. Кораблі доставили до України передані турецькою стороною комплекти мобільних військових шпиталів, спорядження та обмундирування. (УНІАН)
Полічили загиблих від Голодомору
КИЇВ. – Нове число втрат під час Голодомору 1932-1933 років назвав 11 березня доктор історичних наук Володимир Сергійчук. За його даними, щонайменше 7 млн. осіб загинули тоді від штучного голоду. Він представив новий документ, дані з якого використав для підрахунку. В той же час, представники Інституту демографії Національної Академії Наук не погоджуються з такою заявою. 4.5 млн. осіб – про такі втрати від Голодомору свідчать результати досліджень Інституту демографії. В. Сергійчук вважає: для того, щоб глибше дослідити зміну чисельности населення у ті роки, необхідно було звернутися до архівів Наркомату продовольства. Різниця у чисельності населення у селі за 1932 рік і станом на 1937 рік становить 6.5 млн. осіб. (Радіо „Свобода”)
Загинув помічник Ірини Геращенко
КИЇВ. – 11 березня на Донбасі загинув юрист Назар Крупко, який був помічником народного депутата Ірини Геращенко у минулому скликанні парляменту. У 2012 році він очолював на Черкащині Золотоніський осередок партії „УДАР”, захищав побитих і затриманих на Черкаському Майдані громадян. На Донбасі він перебував уже рік. („Укрінформ”)
Висунути Савченко на премію миру
КИЇВ. – На інтернет-сторінці заяв до Президента України 11 березня зареєстровано звернення до Петра Порошенка з проханням сприяти висуненню Героя України Надії Савченко на Нобелівську премію миру, враховуючи беззаперечні її заслуги перед державою, її внесок у боротьбу за мир, її безпрецедентний вчинок, що став прикладом мужности не лише для українців, але й інших народів світу. Ініціятор ідеї – Сергій Пархоменко. Підписати петицію можна за посиланням: www.petition.president.gov.ua/petition/22035. (Центр зовнішньо-політичних досліджень ОПАД)
Українські фільми показали в Грузії
ТБІЛІСІ. – Другий фестиваль українського кіна у столиці Грузії відбувся 16-20 березня у кінотеатрі „Амірані”. До програми фестивалю були включені різножанрові українські фільми „Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, „Полон” Анатолія Матешка, „Хайтарма” Ахтема Сеїтаблаєва, „Жива ватра” Остапа Костюка, альманах анімаційних фільмів та збірка „Сучасне українське кіно”. Проведено круглий стіл „Співпраця в сфері кіно між Україною та Грузією: досвід і перспективи”. („Укрінформ”)
Написав книгу про замки
УЖГОРОД. – Закарпатський письменник Олександер Гаврош, відомий українському читачеві за книгою „Пригоди Івана Сили”, за якою був знятий однойменний український фільм, представив 11 березня в Ужгороді книгу „Легенди Срібної землі”, де переповів найвідоміші легенди, пов’язані з древніми закарпатськими замками. До книги увійшли п’ять легенд і повість, кожна з них стосується якогось із 10 замків краю. („Укрінформ”)
Зникає Музей Лесі Українки
ЯЛТА. – Музей Лесі Українки в підконтрольному Росією Криму може припинити своє існування. Таке побоювання висловила засновник музею, професор Острозької академії Світлана Кочерга. За її інформацією, з початку лютого музей був закритий на ремонт, офіційно – до кінця 2017 року. „Я допускаю, що музей відновлять, але як Музей російської культури з вкрапленням, як називають, народів Росії. Музей Лесі Українки, яким він був, хоча б на рівні відділення, не відкриють”, – розповіла С. Кочерга. („Укрінформ”)
Крали бурштин на Волині
РІВНЕ. – 12 березня Державна прикордонна служба в межах заходів з протидії контрабанди бурштину залучила малу авіяцію та виявила 15 місць видобутку бурштину в кількох районах области. На кожній з ділянок перебували десятки людей, а на окремих – і технічні засоби. Незаконні копальні бурштину прикордонники виявили з літака також в Олевському районі Житомирської области. (УНІАН)
У Києві переназвали вулиці
КИЇВ. – Посадник Києва Віталій Кличко 11 березня підписав розпорядження про перейменування вулиць, бульварів та площ столиці згідно з законом про декомунізацію. У Києві перейменували 77 вулиць та провулків, площу і бульвар Олексія Давидова, який віднині носитиме ім’я композитора Ігоря Шамо, а площа Анатолія Луначарського – письменника Пантелеймона Куліша. Тепер є вулиці Джеймса Мейса, Квітки Цісик, Митрополита Володимира Сабодана, Митрополита Андрея Шептицького, Юрія Шевельова, Сергія Параджанова. Комісія з питань найменувань підтримала пропозицію перейменувати проспект Московський на проспект Степана Бандери. (Бі-Бі-Сі)
Діють 800 національних шкіл
КИЇВ. – В Україні діють 800 загальноосвітніх навчальних закладів, які надають загальну середню освіту мовами національних меншин. Про це на засіданні Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин заявив 12 березня директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти та науки Юрій Кононенко. Також, як предмет в українських школах вивчається 15 мов національних меншин. Кожного року виділяються фонди на забезпечення таких шкіл навчально-методичною базою. У 2015 році було вперше видано підручники гагаузькою мовою та мовою іврит. („Укрінформ”)
Гривня бере участь у конкурсі
КИВ. – Оновлена банкнота номіналом 100 грн. бере участь у Міжнародному конкурсі паперових грошей, переможця якого оголосять у квітні. Національний банк України офіційно представив на розгляд міжнародного жюрі оновлену банкноту зразка 2014 року з удосконаленими оформленням та захисною системою. Наразі банкноти нового зразка номіналом 100 грн. випущені у обіг України на суму понад 55 млн. грн. Конкурс проводять Міжнародне банкнотне співтовариство та Інститут міжнародних грошових досліджень (Нідерлянди). Участь у щорічному конкурсі беруть банкноти з усього світу, що були введені в обіг у минулому році. („Укрінформ”)