КИЇВ. – У порівнянні з усіма попередніми роками незалежности, за останні два-три роки Україна досягла дуже серйозного проґресу на шляху до евроінтеґрації. Про це заявили 27 січня представники Уряду, Парляменту та Представництва Европейського Союзу в Україні під час дискусії в Українському кризовому медія-центрі.
„Нам вдалося досягти суттєвого проґресу у досягненні тих завдань, які ми ставили перед собою як держава і суспільство. Ми запустили серйозні процеси реформування в усіх сферах життя. Мені хочеться вірити, що ми успішно переходимо той рубікон розуміння, що евроінтеґрація – це все ж таки внутрішній процес, це не питання зовнішньої політики. Ми переходимо на діялог внутрішній до питання, що нам потрібно зробити для того, щоб реально рухатися у процесі евроінтеґрації, і, як це буде впливати на життя наших громадян“, – зазначила Віце-прем’єр-міністер з питань европейської та евроатлантичної інтеґрації України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Серед позитивних результатів – створення антикорупційних установ, запуск реформи децентралізації, реформи енерґетичного сектора, системи державних закупівель та державних підприємств, реформи державної служби. І. Климпуш-Цинцадзе особливо підкреслила значення запуску судової реформи, антикорупційних органів та запровадження електронної системи деклярування. „Система електронного деклярування – безпрецедентна для европейців. Ми розраховуємо, що зараз ці інституції, які були створені, зокрема, НАЗК [Національне аґентство з питань запобігання корупції], зможе затвердити правила і чіткі процедури, за якими проходять ці перевірки, і візьметься до активної роботи“, – зауважила вона.
Система добору суддів, за її словами, отримала схвальні відгуки від чужоземних партнерів. „Багато суддів просто не хочуть туди подаватися – іде певне „самоочищення“ суддівської системи, тому що у ній закладені серйозні антикорупційні запобіжники“, – зазначила І. Климпуш-Цинцадзе і нагадала, що за перші дев’ять місяців 2016 року товарообіг з Евросоюзом зріс на 6 відс.
Обсяги торгівлі з ЕС вийшли на перше місце серед інших партнерів і складають 41 відс. У цьому році плянується створення умов для подальшого зростання товарообігу завдяки отриманню додаткових автономних преференцій (АТП) та зменшенню нетарифних бар’єрів. Торік підписали оновлений Меморандум про взаєморозуміння у галузі енерґетики, яким передбачається створення стратегічного енерґетичного партнерства між Україною та ЕС.
І. Климпуш-Цинцадзе зауважила, що Україна повністю виконала Плян дій з візової лібералізації, тому зараз це питання лежить виключно у політичній площині.
„Угода про асоціяцію буде, нарешті, ратифікована, звісно, залежно від остаточного рішення Нідерляндів, і угода про безвізовий режим також набере чинности. Це обов’язково відбудеться, наразі нам потрібно лише пройти остаточні процедури“, – запевнив Томас Фрелесен, заступник голови Представництва ЕС в Україні. Він зауважив також, що угода – „найбільш комплексна з усіх, які ЕС коли-небудь укладав із третіми країнами“.
Т. Фрелесен нагадав, що з 2014 року ЕС передбачив для України понад 4.3 млрд. евро допомоги у вигляді ґрантів та позик, з яких половину вже виділили; макрофінансова допомога склала 3.4 млрд. евро, з яких 2.2 млрд. вже виділили. Ще 8 млрд. евро передбачені як пільгові кредитні інвестиційні ресурси на розвиток інфраструктури та підприємництва від Европейського інвестиційного банку та Европейського банку реконструкції та розвитку, з яких половину вже виділено.
Завдання для України на цей рік – посилити інституційну спроможність, тому що недостатня координація між відомствами і внутрішній спротив на сьогодні є основними викликами. Зокрема, потрібно створити єдину систему вивчення виконання Угоди про асоціяцію, яка б дозволила більш якісну звітність і аналізу ситуації‚ узгодити термінологію для перекладу европейського законодавства українською мовою, покращити взаємодію між відомствами. Також необхідно внести зміни до реґляменту роботи Парляменту і запровадити механізм контролі над відповідністю законопроєктів законодавству ЕС.
„Необхідний спільний інституційний механізм для Парляменту і Уряду. Необхідна структура, яка буде відповідати за наближення законодавства до норм ЕС – постмоніторинґ, нагляд, оцінка реґуляторного впливу. Цей механізм має бути закріплений на законодавчому рівні“, – пояснила народний депутат України, виконувач обов’язків голови Комітету Верховної Ради України з питань европейської інтеґрації Марія Іонова.
Важливо також визначити модель відносин із ЕС на найближчий час. „У всіх сферах ми маємо визначити середньострокові цілі, щоб вони були зрозумілі суспільству, підприємцям і, насамперед, працівникам міністерств і відомств, і адаптувати інструменти підтримки до таких цілей“, – зазначив Всеволод Ченцов, директор департаменту Европейського Союзу Міністерства закордонних справ України.
І. Климпуш-Цинцадзе та М. Іонова підкреслили, що урядові дуже важлива експертна підтримка з боку громадянського суспільства. „Ми не зрушимо цю скелю без залучености громадянського суспільства, без реальної експертної роботи громадянського суспільства“, – наголосила І. Климпуш-Цинцадзе.