ЛОС-АНДЖЕЛЕС. – Раніше в Українському культурному осередку міста був маленький український музей-крамничка, де можна було не тільки помилуватися мистецькими виробами чи полотнами українських художників, але й придбати те, що сподобалося. Надзвичайно активними в музеї були Дарія Чайковська, Марія Огаренко, Наталія Гебет, Лінда Мудло, Люба Долинюк, які проводили мистецькі заходи, видавали інформаційний бюлетень та інше.
Але часи змінилися і приміщення потрібне було для танцювального колективу, тому музей-крамничка зайняв маленьку кімнатку, де не тільки неможливо розмістити експозиції, але навіть і пройти досить складно.
Тому ентузіязм у засновників згас і з часом тільки незмінна господиня цього музею-крамнички Д. Чайковська не залишала свою мрію створення справжнього музею, шукаючи однодумців. Будучи членкинею 111-го відділу Союзу Українок Америки, вона поділилася своєю мрією і отримала підтримку від союзянок.
Вирішено було відновити юридичний статус Українського арт-центру. Оленка Крупа впоралася з написанням статуту та його легалізацією. Провели виставку „Майдан, Україна: шлях до свободи” в мистецькій ґалерії міста Довней, яка мала великий успіх. Потім благодійна акція збору коштів для тяжко хворих дітей Одеси, під час якої показали малюнки цих дітей.
Для створення музею Нана Вечерик запропонувала колекцію своїх батьків. Славко та Ара Терлецькі були активними в українській громаді, любов до українства привили і своїм дітям. Тому зовсім не випадково їхня дочка Н. Вечерик вирішила передати мистецькі праці на таку необхідну справу, як створення музею українського мистецтва в Лос-Анджелесі. Вирішено було провести авкціон, щоб всі кошти були закладені в фонд майбутнього музею. Родина Мікі та Вільфа Воґе гостинно розкрили двері свого будинку, де були розташовані картини, вироби з кераміки та дерева.
Д. Чайковська на відкритті авукціону перше слово надала Максимові Кузинові, молодому диригентові оркестри Каліфорнійського університету, який музичну освіту отримав в Київській національній музичній академії ім. Петра Чайковського. Його вступне слово було присвячене філантропії, як двигуну в розвитку та популяризації української культури.
На авкціоні були праці відомих художників Володимира Баляса, Михайла Мороза, Богдана Титли, Юрія Гури, Анатолія Коломийця та інших. Авкціон завершився, перший камінчик у підвалини музею був покладений.