Минулого тижня виповнилося 75 років трагедії Бабиного Яру – розстрілу близько 34 тис. євреїв у Києві. Американський історик Тимоті Снайдер пропонує своє бачення уроків історії під час брифінґу 27 вересня в Українському кризовому медія-центрі в Києві.
Причини
Сама війна: За словами Т. Снайдера, не могло бути Бабиного Яру та вбивства українських євреїв без того особливого виду війни, яким була Друга Світова. ,,Ціль Гітлера була захопити Україну, адже вона грала дуже особливу ролю у його мисленні. Коли він говорив про ,,життєвий простір”, він перш за все мав на увазі Україну. Тому війна на заході велася зовсім іншими методами, ніж на сході. Тут це була війна винищення та колонізації”, – зазначив він.
Ідеологія: В ідеології Гітлера – саме через євреїв та їхню світову змову Німеччина не могла бути переможною. Все, що стояло на її шляху – комунізм, капіталізм чи християнство – будь-які правила та етики – на думку Гітлера йшли саме від євреїв.
Беззаконня: Для того, щоб знищити євреїв, їх треба було вивести із поля законности. З кожним захопленням чергової країни та знищенням там державности, дії проти євреїв ставали дедалі більш радикальними.
Бабин Яр – прецедент масових вбивств
T. Снайдер наголосив, що Бабин Яр надав нацистській Німеччині саму методу вбивства. До цього не було пляну. ,,Тепер вони розуміли, що масові вбивства були можливими. Що вони можуть таке чинити. На кінець вересня 1941 вони мали модель: розстріли, які проводять німці з допомогою місцевого населення. Так вони знищили 95 відс. відсотків євреїв, які були під їхньою контролею на окупованій території Радянського Союзу. Авшвіц був пізніше, газові камери – це просто зміна техніки, саме Бабин Яр показав, що Голокост можливий”, – пояснив історик.
Пам’ять та забуття
Т. Снайдер переконаний, що громадянське суспільство завжди має у собі пам’ять про минуле. ,,Там, де є громадянське суспільство, завжди є люди, які переймаються історією. Функціонуюче громадянське суспільство завжди переймається правдою про минуле. Для України це актуально сьогодні. Вшанування Бабиного Яру говорить про функціонування громадянського суспільства в Україні. Якщо колись воно зникне, ми побачимо це по тому, як зникнуть роботи про Бабин Яр”, – зазначив він.
На думку Т. Снайдера, Голокост є універсальним, його не можна розглядати виключно у рамках історії однієї країни. ,,Критика та ґрунтовна аналізa – це кращий спосіб побудувати націю, аніж творення мітів”, – зазначив експерт. Він нагадав, що Митрополит Андрей Шептицький стверджував, що необхідно допомагати своєму ближньому, і саме цю причину називали майже всі, хто рятував євреїв під час Другої світової війни.
,,Це дає нам уявлення по те, що таке ближній. Але це також дає нам уявлення, що таке нація. Якщо пам’ятати Голокост, як історію когось іншого, то не буде інклюзивної політичної нації. Якщо його пам’ятати, як історію взаємодії, де люди вели себе краще чи гірше, то є шанс побудувати політичну націю”, – наголосив Т. Снайдер.
Голокост і Голодомор
Як у випадку з Голокостом, так і у випадку Голодомору мова йде про партійні держави. Їхні ідеології потребували створення ворога: євреї та заможні селяни відповідно. Політика держав була направлена проти беззахисних груп. Різниця між двома явищами полягала у тому, що Голокост мав на меті знищити усіх євреїв. У той час як Голодомор – покарати, але не знищити усіх українців. ,,Люди на Заході, та й іноді в Україні не можуть зрозуміти, яким жахом був Голодомор. Не тільки для людей, які стали жертвами насильницького голоду, але навіть більше для людей, які вижили. Не правильно казати, що щось було гірше, ніж інше. Треба пам’ятати про Голокост та Голодомор як вони були”, – підсумував T. Снайдер.
Немає історії національних держав, є тільки історія імперій
Україна для Гітлера та Сталіна була тією територією, яку треба було колонізувати. ,,Конфронтація німецької та радянської армій за Україну – це остання імперіялістична війна. Імперіялізм закінчився з кінцем Другої світової війни”, – вважає американський історик. За його словами, Европа нічому не навчилася після війни, вони навчилися вже потім, загубивши свої колонії у Азії та Африці. Після цього вони почали замислюватися про створення ЕС. Те саме стосується Німеччини, коли вона програла Україну у Другій Світовій. ,,ЕС – це місце куди країни йдуть, коли у них ,,імперське похмілля”. Це те, про що країни домовились, коли зрозуміли, що імперія більше не можлива”, – зазначив Т. Снайдер.
Втім, після 1991 року з’явився інший наратив для країн Східної Европи. ,,Чудо Европейського Союзу у тому, що він об’єднує країни, які раніше були метрополіями та країни, які раніше були частинами імперії. І тут вони рівні. Україна – це випробування, чи зможе колишня частина імперії перейти в европейську систему. Европі також необхідна Україна. ЕС має розширюватися. Це природа европейського проєкту”, – вважає Т. Снайдер.
Трамп, Путін та суспільство пост-правди
Дональд Трамп, так само як і Володимир Путін створюють вигадану реальність довкола себе. У Росії це вже стало реальністю для цілої держави. Але це загальний феномен, який загрожує усім. ,,Це дуже пов’язано з фашизмом, адже він виходить із твердження, що немає емпіричної реальности, немає поступового проґресу, є лише ,,світле майбутнє” та видовища для населення”, – зазначив Т. Снайдер. За його словами, Д. Трамп не є бізнесменом, він – телезірка. Але він також робить антисемітські та расистські заяви. ,,Трамп хоче бути як Путін. Бо в того вже є гроші та влада”, – підсумував історик.