Юрій Буряківець – лірик, незламний патріот і провіщун кращого майбутнього. На жаль, цей знаменитий письменник і поет мало відомий українському читачеві. Варто згадати слова академіка Петра Одарченка, який писав: ,,Твори Юрія Буряківця будуть читати в Україні, в селах і містах’’. Після відновлення української державности у вересні 1994 року Ю. Буряківця прийняли до Спілки письменників України. За кордоном, у Німеччині, Англії, США, Канаді, Австралії дано високу оцінку його творам.
Відомий письменник Василь Барка, розглядаючи поетичну збірку Ю. Буряківця „Виноградник“ (Ню-Йорк, 1961 рік), писав: „Визначний талант цього лірика безперечний, виявляється він у найвластивішому виспіві серця. Особливо багатий його прибуток в ліричній поезії“.
Помер поет 7 січня 1996 року і похований на українському цвинтарі у Савт-Бавнд-Бруку, Ню-Джерзі.
Ю. Буряківець народився 26 квітня 1922 року в родині службовця Дмитра і Марії Буряківців в Чорнобилі. В 1929 році родина Буряківців переїхала до Києва. Ю. Буряківець 14-річним хлопцем почав писати вірші настільки привабливі, що його прийняли в члени гуртка молодих поетів та прозаїків при Київському палаці піонерів та жовтенят.
За німецької окупації України він працював моряком у Дніпропетровській торгівельній фльотилії, був схоплений нацистами і ув’язнений. 1942 року німці вивезли його на примусові роботи до Німеччини.
Визволений американською армією, Ю. Буряківець оселився в таборі переміщених осіб в Авґсбурзі, вищу освіту здобув в Українському Вільному Університеті у Мюнхені. Писав вірші і поеми, які прикрашали сторінки в часописах ,,Фенікс’’, ,,Визвольний шлях’’, ,,Світання’’, його літературні есеї часто з’являлися у ,,Вільному світі’’, ,,Новому шляху’’ та ,,Українських вістях’’.
Вже в 1943 році Ю. Буряківець став членом Спілки українських письменників у Львові, 1947 року – членом Спілки українських письменників і журналістів у Авґзбурзі, а в США 1969 року його прийняли в члени Об’єднання українських письменників „Слово“ в Ню-Йорку.
В Німеччині він видав збірки поезій ,,Слово про Україну“‚ ,,До вершин Духа’’, ,,Зірниці’’. Книга ,,Мого життя межінь’’ вийшла у 1984 році, наступного року – книжка поезій та поем ,,Рідного краю галузка’’, потім ,,Співучі дощечки’’, роман-епопея з Другої світової війни ,,Нездоланні’’.
У Ню-Йорку Ю. Буряківець спершу працював фізично, приєднувався до української громадської праці, закінчив Пенсильванський університет у Філядельфії з присвоєнням звання маґістра філософії, писав українською мовою, володів, крім того, англійською, французькою, німецькою, еспанською, російською, білоруською, польською мовами і викладав ними в школах Америки.
У 1955 році появилася чергова його книжка поезії ,,Виноградник’’ (Буенос-Айрес, Арґентина), а за нею роман у двох томах ,,Нездолані’’ (Ню-Джерзі), в Ню-Йорку була видана чергова його книга поезії та поем ,,Серця палкого тепло’’, а далі романи ,,Паспорт на Україну’’, ,,Право на велику дорогу’’, ,,Ластів’їною трасою“, ,,Рум’яний Влес“.
Дороговказом письменникові у творчості була, як він про це сказав: „Віра в людяність, любов до України, її краси та історії тримають і мене на цьому світі“.