Міністерство юстиції Російської Федерації внесло соціологічну службу „Аналітичний центр Юрія Левади“ у список некомерційних організацій‚ котрі нібито виконують функції чужоземних аґентів. Нічого дивного: незалежні від держави науки‚ непідвладні панівній ідеології в Росії‚ завжди оголошувалися ворожими і по-варварськи переслідувалися. Так було колись з генетикою‚ з кібернетикою‚ з термінологією‚ тепер ось невгодною стала соціологія. Звісно ж‚ не всяка‚ а тільки справді професійна‚ об’єктивна‚ вірна життєвій правді. Саме завдяки цим якостям Центр Юрія Левади здобув рідкісний в Росії авторитет непідкупного‚ політично й ідеологічно незаанґажованого академічного осередку.
Нагадаємо нашим читачам дещо з біографії Ю. Левади. Він є сином відомого українського прозаїка і драматурга Олександра Левади. Народився у Винниці. Війну родина пережила в Сибіру‚ по війні Юрій здобув фах соціолога у Московському університеті ім. Михайла Ломоносова‚ працював у різних наукових інститутах. У 1969 році був позбавлений звання професора „за ідеологічні помилки у своїх лекціях“. У спеціяльній записці на адресу Центрального комітету Комуністичної Партії Радянського Союзу перший секретар Московського міського комітету партії Віктор Ґришин писав‚ що „лекції Ю. Левади не базуються на марксистсько-ленінській ідеології‚ в них відсутній клясовий підхід до суспільних явищ‚ відсутня критика буржуазних теорій“ тощо.
В часи ґорбачовської „перестройки“ соціологічний Центр Ю. Левади здобув загальне визнання своїми відкритими для суспільства дослідженнями‚ котрі пришвидшували політичне дорослішання народу‚ так фатально загальмованого совєтською ідеологічною оманою.
Цей набутий чесною науковою працею авторитет перестав бути потрібним‚ коли до влади прийшов Володимир Путін‚ колишній каґебіст і заклятий ворог демократії.
Особливо тяжкі для Центру часи настали в період української Революції Гідности‚ оскільки про її причини проф. Ю. Левада говорив не те‚ що хотіла чути каґебістська кремлівська верхівка. З її руки московський „Антимайдан“ звернувся до Міністерства юстиції з вимогою заборонити діяльність „Левада-центру“ в Росії.
„Мене це приголомшило‚ – розповідає нинішній керівник Центру Ю. Левади‚ доктор філософських наук Лев Ґудков. – І не тішить‚ що ми тут не унікальні‚ бо чужоземними аґентами в Росії вже визнано майже 140 некомерційних громадських організацій. Але знищення „Левада-центру“ – це знищення незалежности соціологічних досліджень в Росії“.
Тавро „чужоземного агента“ легко було причепити „Левада-ценирові“ ще й у зв’язку з його науковою співпрацею з Вискансинським університетом у США. Тепер така співпраця з американцями в Росії вже вважається „зрадою“.
Однак‚ головна причина нагінок на „Левада-центр“ – його принципова відмова подавати такі результати соціологічних опитувань‚ які потрібні Кремлеві.