ВАШІНҐТОН. – Президент США Барак Обама 13 січня в зверненні до Сенату та Палати Представників США у промові „Про стан держави“, яке стало останнім для нього на посаді, головне місце присвятив внутрішній політиці й інтересам американських громадян. Із зовнішньої ж частини Б. Обама найбільше уваги приділив безпеці: серед тих, хто їй загрожує, знайшла своє місце й Росія, яка потрапила у словах Б. Обами в список „країн, що розвалюються на очах“.
Україну Б. Обама згадав двічі. Вперше – говорячи про міжнародну допомогу США, яку він закликав не сприймати як форму благодійности, а бачити у ній частину національної безпеки: „Коли ми допомагаємо Україні захищати її демократію або Колюмбії – вийти із війни, яка тривала десятиріччями, це посилює міжнародний порядок, від якого ми залежимо“.
А от другу фразу Б. Обами американські аналітики сприйняли як загадку: „У сьогоднішньому світі нам загрожують не так „імперії зла“, як країни, які розвалюються на очах. Близький Схід проходить через період трансформації, який триватиме покоління, але має коріння у конфліктах з тисячолітньою історією. Від перехідного етапу в економіці Китаю розходяться хвилі по всьому світу. Навіть попри падіння своєї економіки Росія витрачає значні ресурси на підтримку України та Сирії – країн-клієнтів, які виходять з орбіти її впливу“. (В ориґіналі „Even as their economy contracts, Russia is pouring resources to prop up Ukraine and Syria – client-states that they saw slipping away from their orbit“).
Саме слова про „клієнта Росії“ найбільше зачепили експертне середовище. Чимало оглядачів взагалі дійшли до висновку, що слова Б. Обами можна тлумачити так, буцімто він вважає Україну „державою-клієнтом“, тобто утриманкою, або сателітом Росії.
Конґресмен-республіканець Пітер Роскам заявив: „Україна – наш союзник, а не „держава-клієнт“ Росії, пане президенте! Те, що президент назвав нашого друга та союзника Україну „державою-клієнтом“ Росії, вказує на тривожний брак розуміння геополітичних реалій“.
У схожому ключі висловилося чимало американських експертів. „То Україна тепер держава-клієнт Росії?“, – запитує Джемі Кірчик, відомий послідовним викриттям Кремля, висвітленням кризи в Україні та критикою закордонної політики чинного Президента США.
Деякі оглядачі поспішили припустити, що використання саме таких слів Б. Обамою є просто наслідком недогляду у складному процесі редагування промови. „Обмовка щодо України не здивує тих, хто пройшов через багатошарову перевірку, щоб особисто бути присутнім на виступі Обами. Це не просто – стиснути закордонну політику США до 4-5 абзаців“, – пише Ендрю Вейс, віце-президент аналітичного центру „Carnegie Endowment“. Е. Вейс також додав, що Б. Обама певно мав на увазі позику Володимира Путіна Вікторові Януковичу, за яку Україна зараз, здається, судитиметься з Москвою.
Втім, критично налаштовані оглядачі, здається, вхопились за буквальний текст промови президента як предмет для далекосяжних висновків про політику США щодо України загалом.
„Це просто сором“, – пише про добір слів Б. Обамою Кейсі Мічел, дописувач видань „Politico“ та „Diplomat“. „Може через те, що він так вважає‚ він і бльокував підтримку озброєння України, за яку виступали провідні представники його кабінету – Байден, Керрі, Картер“, – розвиває свою думку К. Мічел.
На фразу звернув увагу і колишній Посол США в Україні Стівен Пайфер. „Дивні слова. Бо більше схоже, що Москва витрачає ресурси на те, щоб дестабілізувати Україну“, – написав він. С. Пайфер також висловив думку, що добір слів Президентом США став наслідком помилки „спічрайтера“.
Натомість українські політики й експерти сприйняли слова Б. Обами набагато спокійніше і не побачили у них геополітичної катастрофи. Щодо вислову, який стривожив американських коментаторів, голова Підкомітету з евроатлантичного співробітництва Комітету Верховної Ради у закордонних справах, народний депутат України Світлана Заліщук сказала в коментарі для Радіо „Свобода“: „Цей експромт Барака Обами невдалий, але не слід його наділяти надмірною дипломатичною вагою. Це помилка на рівні висловлювання, який не можна розглядати як позицію американського президента щодо України. Навпаки, він двічі згадав Україну у виступі і згадав у контексті, що, по-перше, Росія є джерелом небезпеки у світі, яке намагається зупинити розвиток в Україні, і вдруге він згадав Україну в контексті, що США принципово будуть допомагати державам таким, як Україна, і допомагати демократичним зрушенням“.
Не сприймає це висловлювання як зміну позиції США щодо Росії й Олег Рибачук, співзасновник громадської організації „Центр UA“: „Не може президент такої країни за півроку до виборів підсунути таку свиню власній партії, тому що ця теза дуже непопулярна, я не думаю, що поінформовані представники політичних еліт США – і республіканці, і демократи – мають якісь ілюзії щодо того, що Росія може підтримувати Україну. Підтримувати вплив – так. На майбутніх американських виборах восени тема України буде обов’язково присутня“.
Перший заступник голови парляментського Комітету з евроінтеґрації Остап Семерак вважає, що можна очікувати продовження санкцій проти Росії, але одночасно й Україні слід до цього бути готовою – до пошуку комунікації з опонентами, певних новацій у санкційному режимі. Друга стратегічна ціль США – відхід від практики військових операцій і перехід до „мудрого застосування сили“, як висловився Президент США. „Певним чином це є тиск військовим потенціялом і надання перспективи кожній країні стати „за спиною Сполучених Штатів“. Це говорить про те, що Україна повинна далі сподіватися на підтримку демократії“, – сказав О. Семерак. Перспектива військової допомоги, на його думку, залишається, і серед реформ, які підтримуватимуть США, варто бачити і військові навчання, і озброєння.
Ваша думка