КИЇВ. – Марія Стус, сестра Василя Стуса, 17 липня разом з родиною справила новосілля в помешканні, яке купив їм Володимир Кличко. З висоти 22-го поверху видно вулицю Василя Стуса, яка до 2003 року була Радгоспною.
Видно й проспект Академіка Вернадського, де на гуртожитку Академії Наук є меморіяльна таблиця роботи Бориса Довганя про те, що у 1963-1965 роках тут жив аспірант Інституту літератури В. Стус. Видно й вулицю Львівську, на якій В. Стус із дружиною Валентиною Попелюх жив з 10 грудня 1965 року до першого арешту 12 січня 1972 року. Там народився їхній син Дмитро. А на вулиці Доброхотова стоїть школа, яка носить ім’я В. Стуса.
На місці, де Стуси жили у 1965-1972 роках, донедавна тішив око гайок з 150-літніми дубами і соснами, які пам’ятали В. Стуса. Святошинська громадськість на чолі з Віктором Ткаченком кілька років домагалася від київської влади визнання цієї ділянки „Парком ім. Василя Стуса“. Доки тривала затяжна війна, продали цю ділянку, а новий господар вирізав сосни й дуби. Лише за правління голови адміністрації Віталія Кличка парк Стуса офіційно визнано владою. Але не там, де жили Стуси, а трохи північніше.
Там торік насипали символічну двометрову козацьку могилу пам’яти В. Стуса. На відкриття її 26 травня 2015 року прийшов Віталій Кличко. Були Марія Стус, онука Еліна з трирічною Маланкою та Андрійком – ще на руках, численні друзі. Ми просили В. Кличка, щоб він, як виняток, надав помешкання біженці з Донецька, бо їхня хата стоїть біля летовища і зазнала пошкоджень від обстрілів. Віталій сказав братові Володимирові: „Треба зібрати гроші“. Той відповів: „Я сам куплю“.
17 липня протоєрей о. Валерій Копійка – настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви, прихожанкою якого є М. Стус, і о. Максим Стрихар освятили помешкання, щоб у ньому водилося тільки добро. Тут житимуть, окрім Марії, онука Еліна з чоловіком Євгеном і дітьми Маланкою та Андрійком, онука Інна з чоловіком Дмитром та донькою Ксенією.