16 грудня, 2016

Священик був співцем рідного краю

Поет о. Богдар Кирчів

Крилець, крилець сокола дай,
Полину, злечу в рідний край,
Де рідна хата, наче в віночку,
Сади довкола, гори й горбочки,
Стрия цвітучі береги,
Ліси, діброви, гай, луги,
А верхи гір, сягають зір! 

Поет о. Богдар Кирчів

Поет о. Богдар Кирчів

Цю перлину пісенної культури залишив о. Богдар Кирчів, визначний богослов, поет і громадський діяч. Ця пісня з музикою талановитого композитора Віктора Матюка набула величезну популярність.

Доля Закарпатського краю надзвичайно багата на леґенди і міти. Це відчув Б. Кирчів, що народився 12 червня 1856 року в селі Корчин, Львівська область, у селянській родині. В родині були також сини Павло (1862-1916) – український письменник, педагог, громадський діяч та Костянтин (1865-1937) – український громадський і культурний діяч в США.

Б. Кирчів закінчив гімназію у Львові і у 1881-1886 роках навчався у Львівській духовній семінарії, де був одним із активних організаторів українського громадсько-культурного руху та ініціятором проведення там заходів на пошану українських просвітителів. Він активно діяв в студентському товаристві „Академічне братство“, де захищав українську мову. Закінчивши семінарію і прийнявши єрейські свячення 20 листопада 1886 року, о. Б. Кирчів був парохом у селах Лоп’янка, Лисятичі, Довге, служив також у Моршині. Дуже любив ці мальовничі околиці.

В 1892 році, коли на Стрийщині заснували читальні ,,Просвіти“, він був одним із перших, які включилися в активну просвітницьку та організаційну працю товариства, а разом з тим писав поезії і статті, які спочатку вміщував у часописі ,,Зоря“, тісно співпрацював з Іваном Франком, який мав помітний вплив на його творчі зацікавлення.

Влітку 1900 року І. Франко відвідав о. Б. Кирчіва у селі Довге і про цю подорож розповів у статті „Із наукових записок по краю“. Б. Кирчів передав власні книги, документи, стародруки та рукописи І. Франкові, який в свою чергу передав їх до бібліотеки Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові.

Б. Кирчів  був поетом-ліриком та автором статтей на освітні теми. Його першими друкованими творами був ліричний вірш „Дивоцвіт“ (написаний під час навчання в гімназії) та вірш ,,Спомин’’ в пам’ять Тараса Шевченка. Його поетичні твори поклали на музику композитори В. Матюк і Остап Нижанківський. Вони стали популярними сольоспівами і хоровими творами, в народі їх співають як народні пісні.

Б. Кирчів  був ініціятором видання збірки хорових творів українських композиторів „Кобзар“ (1885), у якому вперше в Галичині були надруковані твори Миколи Лисенка. Саме о. Б. Кирчів підготував пісенник „В гаю зеленім. Руський співаник“ (1888). Збирав фолкльор, перекладав для українського театру деякі п’єси, в тому ,,Руську бесіду’’, оперету „Бідний Джонатан“.

Останні роки життя о. Б. Кирчів провів серед своїх парафіян в селі Довге, де помер 19 жовтня 1900 року. На честь о. Б. Кирчіва в місцевій церкві св. Миколая відкрито меморіяльну дошк. Його ім’ям названо вулицю у Моршині.

Коментарі закриті.