Усі дні на початку лютого заповнила інформація про оновлення бойових дій біля міста Авдіївки на Донбасі‚ від яких страждає мирне населення‚ гинуть вояки з обох сторін. Унаслідок обстрілів бойовиками без світла, води і опалювання лишилися місцеві мешканці, для яких українська сторона почала розгортати пункти обігрівання. Авдіївка, розташована за 13 кілометрів від окупованого Донецька, за увесь час конфлікту на Донбасі недовго перебувала під владою бойовиків: українське військо визволило місто наприкінці липня 2014 року. А на початку 2016 року 16-ий батальйон 58-ої бриґади здобув Авдіївську промислову зону — відкрився простір для враження ворожої техніки на трасі Донецьк-Горлівка. Відтоді терористи з „ДНР“ намагаються захопити електростанції, теплостанції, водопостачання‚ щоб забезпечити себе важливими з економічної і соціяльної точок зору об’єктами. Стратегічна цінність авдіївської промислової зони полягає й у тому‚ що це місто може стати плацдармом для виходу на Донецьк в разі ґльобальної ескалації конфлікту. Саме тому йдуть бої за володіння розташованим тут коксохімічним заводом‚ іншими об’єктами.
Останнім часом військо України досягнуло успіхів у здобутті територій, які й так належать Україні ще згідно з „Мінськом-1“. Тактичні успіхи України спровокували інтенсивні обстріли бойовиків. Вони отримують гроші від Росії і намагаються показати, що працюють і контролюють становище. При цьому втрати російсько-терористичних військ значно перевищують втрати України, що спричинило лаву істеричних заяв з боку окупаційної влади про протилежне.
Прикметно‚ що загострення в Авдіївці розпочалося після телефонної розмови нового Президента США Дональда Трампа з Президентом Росії Володимиром Путіном 28 січня, на якому нібито порушували „українське питання“. Росія вже тривалий час перебуває у переконанні‚ що Д. Трамп сприятиме В. Путінові у його політиці. І хоча досі ці очікування нічим не підкріплено‚ Росії пробує нарощувати наступ в надії на прощення її аґресії. Експерт аналітичного центру „McCain Institute“ (Вашінґтон) Ерік Братберґ заявив: „Той факт, що Трамп не засудив аґресію Росії проти України у телефонній розмові із Путіним підштовхнув Путіна до висновку, що він може піти на ескаляцію війни“.
Тим часом 30 січня Президент України Петро Порошенко мав розмову з Канцлером Німеччини Анґелою Меркель, в тому числі і про обстріли під Авдіївкою, а протягом тижня очікують на зустріч у нормандському форматі щодо Донбасу. Коли відбуваються подібні перемовини, активізація боїв є одним з засобів тиску: Кремль намагається показати, що тільки Росія може вплинути на конфлікт. Нинішнє загострення на Донбасі — це стандартна ситуація, яка за три роки війни повторюється перед кожними переговорами. Росія хоче ускладнення ситуації на сході України, збільшення прицільних перестрілок, особливо в Авдіївці, Маріюполі, які постійно перебувають у зоні ризику.
Після розмов Президента США Д. Трампа та Канцлера Німеччини А. Меркель з Президентом Росії В. Путіним, після того, як Д. Трамп поговорив з А. Меркель, а також після того, як П. Порошенко зустрівся з А. Меркель в Берліні, В. Путін відчув певну дипломатичну поразку і таким чином вирішив відновити свою позицію, атакуючи українців на сході України. Европейський Союз засудив сутички у східній Україні між проросійськими бойовиками і урядовими військами, називаючи їх „кричущим порушенням“ Мінських угод. Слід чекати‚ що таку ж позицію займуть в ООН та інших міжнародних організаціях.