У травні 2020 року виповнюється 125 років з дня народження видатного українського письменника Тодося Степановича Осьмачки, який народився в селі Куцівка на Черкащині, а закінчив життєвий шлях і похований на цвинтарі св. Андрія у Савт-Бавнд-Бруку, Ню-Джерзі.
Більшість його творів написана в селах Черкащини, Смілянщини, що їх мистець осмислював органічною частиною України. У багатьох творах Т. Осьмачки розсипані топоніми навколо його рідної Куцівки:
А в Буді, в Ротмистрівці,
в Санджарівці
та ще в Макіївці і в Ташлику,
і в тихій Шполі, і на Сигнаївці,
і за Цвітковою у В’язівку,
і на скелястім Тясмині, в Тернівці,
мов на осиковім старім пеньку,
у тиші вогкій, весняній, урочій
світилося з церков посеред ночі…
Це строфа із поеми Т. Осьмачки ,,Поет”. А в повоєнний час, будучи вже поза Україною, мистець писав: ,,В Баварії я став, мов гострий колос або мов з хмари спущена стріла з бажанням-тугою почути голос з далекого черкаського села”.
Уже понад 20 років, починаючи з 100-ліття ювілею Т. Осьмачки, його рідна Куцівка у травневі дні стає епіцентром велелюдних заходів для всієї України. У рідному поетовому селі встановлена меморіяльна дошка на його честь, на місці колишньої садиби Осьмачок є пам’ятний знак, відроджено величний, неодноразово згадуваний поетом храм Української Автокефальної Православної Церкви, є вулиця імени поета, музейний куточок, який до ювілею поета перетвориться у великий музей, під котрий надається в селі історичне земське приміщення, що його знав і бачив Т. Осьмачка.
У Черкаському національному університеті проведено дві наукові конференції всеукраїнського маштабу про творчість Т. Осьмачки, у 2012 році обласною письменницькою організацією і благодійниками встановлена і щорічно присуджується Всеукраїнська літературна премія ім. Т. Осьмачки, тривалий час діє благодійний фонд ,,Тодось Осьмачка”, щорічно на Черкащині друкуються твори Т. Осьмачки чи книги-дослідження про нього.
Традиція вшанування мистця в його рідному селі заохочує до того, щоб у встановленому порядку від імени членів родини Т. Осьмачки, передовсім його онуків Олександра і Євгена Осьмачків, інших родичів, від громади села та Черкаської обласної організації Національної спілки письменників України порушити клопотання перед Кабінетом міністрів України про перепоховання Т. Осьмачки з США до Куцівки. Черкаська обласна влада підтримують це клопотання і готові сприяти в його вирішенні.
Свого часу Євген Маланюк у вірші ,,Пам’яті Т. Осьмачки” писав:
Ні, не ув’язнить глина чужини
Твою труну, твій попіл вогнепальний,
Бо правнуки, що будуть знов сини,
Перенесуть у тишу спочивальні.
Посадять дуб. І, щоб з землею злить,
Чебрець розстелять килимом духмяним.
Внизу Дніпро котитиме блакить,
А в Києві шумітимуть каштани.
Аби збувся цей своєрідний заповіт-пророцтво, закликаємо всіх, хто може посприяти перепохованню Т. Осьмачки в його рідному селі, зробити це.
Ми звертаємося до української громади у США, до державних інституцій і громадських організацій, до приватних осіб. Ідея повернення праху видатних українців на рідну землю давно витає над Україною. Хай ця патріотична, добра справа почнеться з Т. Осьмачки.
З щирою повагою, надією і вдячністю,
Володимир Поліщук,
завідувач катедри української літератури Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького.