Польські політики, журналісти і громадські діячі відповіли на лист українців, в якому йдеться про взаємне прощення злочинів часів Другої світової війни. Лист є відповіддю на звернення Президентів України Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, єрархів Українських Церков, громадських діячів до польського суспільства із проханням пробачити українські провини перед поляками. Пропонуємо Вашій увазі польський лист-відповідь (без скорочень).
Брати українці, у 1894 році, під час з’їзду польських та українських літераторів й журналістів у Львові, поет, письменник та мислитель Іван Франко сказав: „На цілу Слов’янщину немає двох таких народів, котрі б у політичній та духовній площині так міцно зрослися із собою, так численні мали взаємні зв’язки, проте, незважаючи на це, так сторонилися один одного, як поляки та українці“.
З часом, на наше спільне нещастя, відстороненість замінили ненависть й націоналізм, а також їхній гіркий плід — злочин — який спільно пережили поляки та українці на Волині та східній Галичині, на Холмщині, і Бещадах та на Перемишльській землі.
Тим більше нас тішить Ваш лист, зі знаменними словами „пробачаємо та просимо про вибачення“, у якому не ухиляєтеся від відповідальности за кривди, завдані полякам у сорокових роках минулого століття.
Ми також віддаємо честь жертвам братовбивчих польсько-українських конфліктів.
Дякуємо за Ваш лист та просимо пробачити кривди, заподіяні нашим братам українцям польськими руками. Перед нами подібну думку висловили представники польської Католицької Церкви, до взаємного пробачення наші народи гаряче закликав Папа Іван Павло ІІ.
Заради поєднання невтомно працювали Єжи Ґєдройць та Яцек Куронь, а також президенти наших країн, не забуваймо їхню спадщину.
Провина вимагає належної сплати, якою у відносинах між нашими народами є витворення справжнього братерства. Наперекір польській та українській малодушності, у добрі, але також у злі часи, котрі, можливо, приходять до нашої спільної Європи, що їй загрожують націоналізми та російський імперіялізм.
Загрози легше пережити разом. Ми й надалі захоплюємося вами та солідаризуємося у боротьбі з аґресором, котрий вже понад два роки окупує частину української землі, прагнучи не допустити втілення вашої мрії про життя в об’єднаній Европі.
Лєх Валенса – лідер першої „Солідарности“, лавреат Нобелівської премії миру,
колишній президент Польщі
Алєксандер Кваснєвський – колишній президент Польщі
Броніслав Коморовський – колишній президент Польщі
Влодзімєж Цімошевич – колишній прем’єр-міністер
Анджей Олєховський – колишній міністер закордонних справ
Адам Ротефельд – колишній міністер закордонних справ
Радослав Сікорський – колишній міністер закордонних справ
Павел Коваль – колишній віце-міністер закордонних справ
Ґжеґож Схетина – голова партії „Громадянська плятформа“
Малґожата Кідава-Блонська – віце-речник Сейму
Ружа Тюн – депутат Европейського Парляменту
Адам Шляпка – депутат від партії „Сучасна“
Матеуш Кійовський – голова Комітету захисту демократії
Владислав Фрасинюк, голова першої „Солідарности“, колишній політичний в’язень, депутат
Збіґнєв Буяк – провідник першої „Солідарности“, колишній політичний в’язень, депутат
Збігнєв Янас – провідник першої „Солідарности“, колишній депутат
Боґдан Ліс – провідник першої „Солідарностт“, колишній політичний в’язень, депутат
Януш Онишкєвич – речник першої „Солідарности“, колишній міністр національної оборони
Генрик Вуєц – член керівництва першої „Солідарності»,
колишній політичний в’язень, колишній депутат
Ґражина Станішевська, провідник першої „Солідарности“,
ув’язнена під час Воєнного стану, колишній депутат
Анджей Вєльовєйський – колишній депутат, сенатор,
депутат Европейського Парляменту, католицький діяч
Адам Міхнік – головний редактор видання „Gazeta Wyborcza“
Єжи Бачинський – головний редактор тижневика „Polityka“
Боґуслав Хработа – головний редактор видання „Rzeczpospolita“
Томаш Ліс – головний редактор тижневика „Newsweek Polskі“
Лєшек Яжджевський – головний редактор журналу „Liberte!“
Ярослав Куіш – головний редактор Інтернет-тижневика „Kultura Liberalna“
Кароліна Вігура – соціолог, Варшавський університет, „Kultura Liberalna“
Славомір Сєраковський – головний редактор видання „Krytyka Polityczna“
Северин Блюмштайн – голова Товариства журналістів
Анджей Северин – актор, режисер, директор Польського театру у Варшаві
Ґжеґож Ґауден – колишній директор Інституту книги
Казімєж Сова – римо-католицький діяч, публіцист
Томаш Достатні – домініканець, публіцист
Людвік Вісьнєвський – домініканець, університетський душпастир,
колишній діяч антикомуністичної демократичної опозиції
Станіслав Опєля – єзуїт, колишній провініціял Мазовєцько-великопольскої
провінції Товариства Ісуса
Анджей Стасюк, письменник, видавець
Моніка Шнайдерман – видавець
Павел Смоленський – репортер, лавреат Нагороди польсько-українського поєднання
Марек Бейлін – публіцист видання „Gazeta Wyborcza“
Войцєх Мазярський – публіцист видання „Gazeta Wyborcza“
Данута Куронь – громадська діячка
Кшиштоф Старовський – громадський діяч, співзасновник Громадянського комітету
солідарности з Україною
Іза Хрусьлінська – публіцистка, учасниця польсько-українських громадських ініціятив.
„Історична правда“‚ 4 липня