3 грудня британська газета „The Independent“ вмістила на своїй веб-сторінці статтю‚ метою якої є скомпрометувати владу України до такої міри‚ щоб позачергові парляментські і президентські вибори виглядали в очах українського суспільства єдиним виходом з цієї критичної ситуації. Стаття мала назву – „Торби‚ набиті грішми‚ і змова проти прем’єр-міністра: політик говорить про маштабну корупцію в Україні“.
Зміст публікації – сенсаційні свідчення народного депутата Олександра Онищенка проти найвищих державних чиновників в Україні‚ включно з Президентом Петром Порошенком. З-поміж довгої низки шокуючих фактів подамо декілька: О. Онищенко протизаконно (бо був відсутній в Україні понад 240 днів) став депутатом Верховної Ради‚ заплативши „високопоставленому парляментарієві“ 6 млн. дол.; також він‚ на прохання „високих державних чинів“‚ організовував і фінансував наклепницьку кампанію проти колишнього Прем’єра Арсенія Яценюка‚ ця кампанія коштувала 3 млн. на місяць і тривала майже 10 місяців. Гроші йшли на влаштування антиурядових акцій і підкуп журналістів задля публікацій‚ котрі дискредитували А. Яценюка.
За словами О. Онищенка‚ саме з цієї цілеспрямованої війни за зниження рейтинґу тодішнього Прем’єра А. Яценюка (з 30 відс. – до 1 відс. протягом не цілого року!) й розпочалося президентство П. Порошенка. Намагаючись оточити себе льояльними людьми на усіх вищих владних щаблях‚ президент руками О. Онищенка й інших довірених осіб роздавав великі суми валюти задля просування потрібних йому законопроєктів у Верховній Раді‚ зокрема – для звільнення невгодного П. Порошенкові Голови Служби безпеки Валентина Наливайченка‚ призначення Генеральним прокурором Юрія Луценка та інших проєктів. Найдорожчим при цих підкупах депутатів виявилося голосування за відставку В. Наливайченка. „За моїми оцінками‚ це коштувало від двох до двох з половиною мільйонів долярів‚ і через мої руки проходив один мільйон“‚ – зізнається О. Онищенко.
І що справді спримається як сенсація – гроші на хабарі бралися не лише з поборів з корупціонерів‚ але навіть з виділених Україні Міжнародним валютним фондом кредитів.
О. Онищенко звинувачує П. Порошенка в незаконних діях щодо великих бізнесових структр. Наприклад‚ мовляв‚ переслідувати олігарха Ріната Ахметова влада перестала лише після того‚ як він заплатив грубі гроші президентові.
Хто ж такий – цей О. Онищенко? Ледве чи хтось може відчути до нього симпатію – навіть незалежно від того‚ чи все ним сказане є правдою. В центрі його зізнань – передусім він сам‚ його власні корупційні злочини. „Правдолюбом“ він став‚ втікши до Лондону – наступного дня після того‚ як Верховна Рада зняла з нього депутатську недоторканість‚ а Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження. Є досить доказів‚ що у газовій сфері він завдав державі збитків на майже 3 млрд. грн.
Коментуючи його викривальні заяви‚ Президентська адміністрація зазначає‚ що О. Онищенко „вдає з себе жертву політичних репресій“‚ намагаючись в цей спосіб невтралізувати розпочату кримінальну справу проти нього.
Особливої ганьби цьому „народному депутатові“ надає той факт – щоправда‚ неперевірений – що О. Онищенко відвідав Москву і нібито передав російській Службі безпеки свідчення про кричущу корупцію в українській політиці. Якщо це справді так‚ Службі безпеки України нічого не залишалося‚ як звинуватити О. Онищенка в державній зраді. На цьому тлі просто не може не виникнути логічне припущення‚ що вся ця історія є однією зі спецоперацй Кремля в гібридній війні проти України. Сам втікач відкидає цю підозру‚ стверджуючи‚ що всі матеріяли передав не Москві‚ а американським спецслужбам.
Якщо вірити заяві О. Онищенка‚ зробленій для багатьох засобів масової інформації‚ протягом року він записував‚ з допомогою вмонтованого в наручний годинник електронного пристрою‚ свої розмови з Президентом П. Порошенком. Тепер ці таємні записи нібито вивчаються у Вашінґтоні. І тут‚ мабуть‚ було б доречним запитати українську Службу безпеки і також охоронців П. Порошенка: вам мало було так званих плівок Миколи Мельниченка в часи президентства Леоніда Кучми? Що ж це за безпека така ніяка‚ що ж це за охорона?
Покищо тяжко зпрогнозувати‚ як розвиватиметься ситуація‚ коли тексти цих таємих записів потраплять на сторінки преси. Чи змінять вони щось в Україні? Чи змінять ставлення до неї з боку Европи‚ США‚ світу? Адже корупція‚ зокрема й особливо серед українських депутатів‚ – це ніяка не сенсація‚ а всім відома реальність.
Дехто з законодавців заговорив про необхідність створення в парляменті Тимчасової слідчої комісії з приводу справи О. Онищенка. Навіть смішно слухати таке. Забруднені по вуха в корупційному багні депутати будуть розстежувати самі себе?
Виступаючи 6 грудня з трибуни Верховної Ради‚ голова фракції „Народного фронту“ Максим Бурбак висловив сподівання‚ що Національне антикорупційне бюро та Генеральна прокуратура невідкладно візьмуться розслідувати заяви О. Онищенка та назвуть замовника цькування прем’єра А. Яценюка.
„Сьогодні українське суспільство отримало шокуюче підтвердження, як за корупційні гроші в Україні можна міняти уряди, вбивати довіру в леґітимних прозахідніх керівників на найвищих посадах, за вкрадені у держави гроші обдурювати громадян – замість них вирішувати їхні життя й долю країни… Мова йде про державний злочин, коли мафія реалізує свої інтереси на найвищих щаблях влади“, – сказав М. Бурбак.
Ледве чи може прозвучати страшніше звинувачення на адресу українських політиків.