ВРОЦЛАВ, Польща. – 4 червня в приміщенні Національної бібліотеки ім. Оссолінських відбулося вручення нагороди Яна Новака-Єзьоранського – політика, журналіста, леґендарного „зв’язкового“ під час Другої світової війни, одного з найвідоміших діячів польської діяспори. Цьогорічним лавреатом за великий вклад в творення незалежної, суверенної та европейської України як спільноти вільних людей став Єпископ Паризької єпархії св. Володимира Великого Української Греко-Католицької Церкви, президент Українського Католицького Університету (УКУ) Борис Ґудзяк.
„З огляду на символічність особи Яна Новака-Єзьоранського та тих дійсно історичних постатей, що отримували цю нагороду, приймаю її як щедрий аванс та благословення на ріст i дальшу працю“, – зазначив Владика Б. Ґудзяк, зауваживши, що ця нагорода не настільки його персональна, а зокрема є відзначенням різноманітних ініціятив академічної спільноти УКУ. Він наголосив на геополітичній революції, що відбулася в стосунках українців і поляків „Сьогодні на політичному й інших рівнях Польща є найстійкішим союзником України, її адвокатом в Европі, а це було немислимо ще у моїй молодості. Це епохальна зміна сердець“, – вважає Єпископ.
Проте, на його думку, Україна, що зараз переживає війну, потребує ще однієї геополітичної революції – примирення з Росією, а тому грошову нагороду – 10 тис. евро – Владика Б. Ґудзяк вирішив віддати на започаткування проєкту зустрічей для молоді з України, Росії та Польщі.
„Важко говорити про мир і примирення, коли щодня гинуть люди, коли триває війна і частина нашої землі окупована чи анексована. Але як християни та реалісти ми знаємо, що немає іншого закінчення війни, ніж мир. Сьогодні німецькі та французькі діти лише з підручників історії дізнаються про століття воєн і ворожнечі між цими народами. Сьогодні гоять рани минулого німці і поляки, відкрито говорять про травми і болі поляки та українці. Мрію, щоб молоді українці і росіяни нарешті починали критично і творчо думати про майбутнє, щоб рух примирення рухався на схід“, – поділився владика.
Професор УКУ Ярослав Грицак зазначив: “Іван Франко колись писав, що найбільшою проблемою України є брак дійсно незалежних людей – людей, які були би незалежні від грошового мішка, партійних ідеологій, політичних позицій. Гірка іронія полягає в тому, що 25 років після падіння комунізму, не лише у незалежній Україні бракує незалежних людей – їх бракує навіть у сучасній об’єднаній Европі. Владика Борис є одним з тих небагатьох, який живе в Україні і в Европі – і він є незалежною людиною тут і там. В основі його незалежності – віра в Христа. Як християнин, він поділяє мрію, що рух України до Европи не лише змінить Україну – він має змінити також і Европу, подібно до того, як колись християнство, що, як й Україна, перебуваючи на пограниччі цивілізованого світу, змінило весь цей світ. Він є символом нової України в оновленій Европі, якої ми так сильно зараз потребуємо”.
Нагорода заснована 4 червня 2004 року Я. Новаком-Єзьоранським, разом з міським управлінням Вроцлава, Вроцлавським університетом, Національною бібліотекою ім. Оссолінських та Колеґіюмом Східньої Европи ім. Я. Новака-Єзьоранського. Нею відзначають осіб та інститути, життя, діяльність та активність яких сприяли або сприяють розбудові незалежної Польщі та формуванню громадянського суспільства.
Лавреатами нагороди у різні роки були перший посткомуністичний Прем’єр-міністер Польщі Тадеуш Мазовєцький, Президент США Джордж Буш-старший, голова Верховної Ради незалежної Білорусі Станіслав Шушкєвич, Архиєпископ Парижу Жан-Марі Люстіже, радянський дисидент і правозахисник Сергій Ковальов, чеський дисидент та перший Президент Чехії Вацлав Гавел, автор польських реформ Лєшек Бальцерович, польський дипломат Єжи Козьмінський, Президент Литви Валдас Адамкус, політолог Збіґнєв Бжезінський та Інститут літератури в Парижі.