Яснішою і позитивнішою постане перед очима минулорічна українська дійсність‚ якщо ми економічну сферу розглянемо дещо окремо від політичної. Бо змішувати їх – це значить дати себе втягнути в каламуть суперечливих оцінок з боку різних політичних середовищ‚ в яких‚ на жаль‚ вузькі партійно-корисливі інтереси все ще переважають над інтересами загальнодержавними. Тому не слід довіряти жодним висновкам‚ нібито все геть було зле‚ бо в такій огульній критиці‚ як то кажуть‚ з брудною водою вихлюпується з корита і малятко‚ в даному разі – нова якість України.
Отже‚ 2015 рік‚ за всієї його драматичної складности‚ котру зумовили війна на сході‚ високий рівень інфляції‚ тотальна корумпованість державного управління і вкрай тяжке просування реформ‚ все ж залишив по собі низку конструктивних змін.
Наприклад‚ підвищення тарифів на електроенерґію і газ до економічно обґрунтованого рівня‚ болюче і непопулярне з соціяльної точки зору‚ і небажане з точки зору популістських партій‚ насправді істотно вдарило по корупційних схемах‚ посприяло зменшенню бюджетного дефіциту і зміцнило енерґетичну незалежність країни.
Минулого року Україна купила газу від Европи більше‚ ніж від Росії. Від росії куплено 6.2 млрд. кубометрів‚ тобто майже у два з половиною рази менше‚ ніж в 2014 році. Водночас удвічі збільшився імпорт газу з Европи. Державна програма енерґоефективности вже дозволила Україні зменшити потреби в газі майже на 25 відс.
Одним з ухвалених законів Верховна Рада перевела всі державні закупівлі‚ так звані тендери‚ в електронну форму. Це одне може зекономити в цьому році для бюджету країни щонайменше 50 млн. грн.
Відбулася економічно важлива реструктуризація державного боргу України: Міністерство фінансів домоглося списання 20 відс. або 3.8 млрд. дол. з 19.3 млрд. дол. І хоч згадане міністерство при цьому критикують за високі проценти для кредиторів, Міністер Наталя Яресько сверджує‚ що Україна дістала найкращі умови з усіх наразі можливих.
Зазнавши тисячі поправок і доповнень‚ нарешті набув чинности закон про реформу державної служби‚ котра залишалася незміною з часів СРСР. Згідно з цим законом‚ чиновники вищої категорії не мають права перебувати в політичних партіях і обиратимуться конкурсною комісією‚ половину якої складатимуть представники громадськости.
Замість хронічно збиткового державного підприємства „Укрзалізниця“‚ у грудні створено відкрите акціонерне товариство з прозорою структурою‚ статутом‚ управою‚ спостережною радою і з конкурсним обранням керівників.
Український сектор Фонду Джорджа Сороса „Відродження“ повідомив про придбання певної частки акцій четвертої за значенням української інформаційно-технологічної кампанії „Сіклум“. Есперти припускають‚ що обсяг інвестиції в цьому випадку може досягати 60 млн. дол. Представник України в переговорах з Фондом „Відродження“ Андрій Колюдок запевняє: „Після цього в нашу країну неодмінно прийдуть нові інвестори й на нас будуть дивитися не лише у зв’язку з війною і політичними скандалами“.
У 2015 році Україна вперше відкрила всі майнові реєстри‚ тобто будь-яку інформацію можна знайти в електронній мережі не лише за назвою об’єкта‚ але й за іменем і прізвищем власника. Крім того‚ так само відкриті Єдиний державний реєстр підприємців і Державний реєстр прав на нерухоме майно. Це означає‚ що людина вже не зобов’язана нести до урядовця купу паперових довідок‚ бо він всю інформацію може дістати з мережі.
З відставанням від розвинених країн щонайменше на 10 років‚ Україна спромоглася на тендер з продажу так званих „3G-частот“‚ тобто технології мобільного зв’язку третього покоління‚ що значною мірою розширить галузь і саму ефективність технологічних послуг в країні. Трійка мобільних операторів лише за ліцензії виплатили державі 8.7 млрд. грн.‚ не меншу суму становитимуть інвестиції в будівництво й обслуговування „3G-мережі“.
Кроком‚ котрий може підвищити ефективність державних підприємств‚ буде й застосування ринкових платень для керівників державних компаній. Їхня збитковість і корумпованість великою мірою були спричинені тим‚ що високопрофесійні спеціялісти не хотіли іти в структури з мізерною платнею. Як повідомив Міністер економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус‚ вже з початку 2016 року державні компанії будуть поділені на п’ять груп‚ в залежности від суми чистого прибутку‚ активів і кількости працівників. Найвища грошова винагорода для керівників залежатиме від того‚ в яку саме з цих п’яти груп потряплять їхні компанії. В межах нової системи платня керівника складе 25 відс. від загальної річної винагороди‚ а сума преміяльних грошей – до 75 відс. річної винагороди.
Наостанок – архиважлива і у вищій мірі позитивна новина: з 1 січня 2016 року почала діяти всеосяжна зона вільної торгівлі між Україною і Европейським союзом. Це означає‚ що українське підприємництво одержало стабільний і з усіма належними преференціями доступ на найбільший ринок світу‚ котрий налічує 500 млн. покупців. Такий же вільний доступ на український ринок одержать европейські підприємці. Водночас можна очікувати нових і все значніших інвестицій‚ котрі сприятимуть швидшому і глибшому інтеґруванню України у світову економіку.
Для підсумку нашого огляду добре надаються міркування відомого українського політолога Костя Матвієнка: „Цей рік буде більш динамічним. Дуже швидко міняється людство і обставини нашого буття. Завдяки прискоренню обміну інформацією і політики, влада буде дедалі більше відставати від темпів розвитку суспільства. Як у технологічному, так і в етичному, кваліфікаційному пляні. І цей розрив врешті-решт призведе до того, що суспільство відіграватиме більшу ролю, ніж зараз“.
Тому в наступному огляді ми спробуємо зрозуміти головні причини цього відставання політиків і влади від рівня‚ досягнутого післяреволюційним українським суспільством.