Двадцять п’ять років для людини – це вже пора зрілости. Як усе йде‚ як і має йти‚ то до цієї вікової позначки юнак чи дівчина доходить вже з освітою‚ з більш-менш зформованим світоглядом і навіть з деяким життєвим досвідом за плечима. Певна річ‚ його вистачає тільки на перші кроки‚ бо подальша самостійна дорога ні в кого не обходиться без перешкод і труднощів‚ які вимагають нових знань‚ нового досвіду‚ нових зусиль.
Приблизно так можна сказати і про молоду державу. Відсвяткувавши 25-річчя Незалежности України‚ усім нам хочеться бачити її вже зрілою‚ готовою до великих завдань і викликів‚ що ставить перед нею складна сьогоднішня дійсність. І в кожному разі є підстави стверджувати‚ що проминула чверть віку для України не зовсім була змарнована.
Вже одне те‚ що вона вийшла з тяжких випробувань не просто живою‚ але сильнішою‚ згуртованішою‚ цілеспрямованішою‚ робить нас оптимістами щодо її майбутнього. П’ять президентських облич і п’ять політичних сторінок – це мовби п’ять університетсьих курсів‚ один від одного глибший і повчальніший. І дві очищувальні революції – як переконливий доказ‚ що українці ніколи не змиряться з неправдою і несправедливістю.
Отже‚ що об’єктивно можна вважати досягненнями українського суспільства? Що про це свідчать дослідники?
Експерт з далекосяжних стратегій Євген Глібовицький:
„З появою в Україні громадянського суспільста всі проблеми – здоланні. По-друге‚ пробудилося підприємництво‚ коли на типове запитання: „Вам більше за всіх треба?“ відповідають:„Так!“. По-третє‚ відбувається модернізація українськости. Наша національна культура швидко засвоює нові умови існування‚ знаходить нові форми вияву‚ вміє формувати нові сенси і говорити різними мовами“.
Директор Фонду фундаментальних досліджень‚ учений-фізик Борис Гринів:
„Україна – одна з 10 світових космічних держав. За роки незалежности відбулося 148 пусків ракет-носіїв‚ шість типів з них повністю спроєктовані й виготовлені в нашій країні. Українська наука створила новий сцинтиллятор – вольфромат свинцю‚ котрий став основою для калориметра на Великому Адронному Колайдері‚ де 2012 року був відкритий відзначений Нобелівською нагородою „Бозон Гіґса“. У воєнній галузі – танк „Оплот“‚ український винахід від початку і до кінця. На сьогоднішній день це накращий танк у світі“.
Володимир Єрмоленко‚ філософ:
„За ці 25 років змінилася книжкова культура. З’являються нові видавництва‚ нові підходи до видання книжок. Сьогодні в Україні дуже сильна художня література. У нас є декілька десятків авторів‚ які творять щось дуже цікаве ориґінальне‚ навіть геніяльне. Також з’явилося більше просторів вільної думки. Є університети нового типу – Києво-Могилянська академія чи Український Католицький Університет‚ які працюють зовсім інакше‚ ніж пострадянські університети“.
Аксинія Куріна‚ громадська діячка:
„Найбільше досягнення країни у соціяльній сфері – вступ до Ради Европи і‚ як наслідок‚ ухвалення Европейської Конвенції про права людини. Одним з вислідів цього рішення стало скасування смертної кари… Важливе досягнення – закон „Про доступ до публічної інформації“‚ котрий хоч повільно‚ але невпинно змінює культуру стосунків між громадянами і органами влади“.
Голова Кантівського товариства в Україні Михайло Мінаков:
„Українське суспільство небезнадійне саме тому‚ що в критичні моменти готове – попри сильні тенденції до зворотного розвитку – солідаризуватися навколо цінностей свободи самовираження. Завдяки цьому Україна – не „слабка ланка“ у пострадянських автократіях‚ а надія на реґіональне оновлення“.
Співзасновник Громадянської плятформи „Нова країна“ Валерій Пекар:
„Найбільшим досягненням я вважаю створення вітчизняної індустрії Інформаційних Технологій. Неможливо применшити вплив цієї індустрії на український соціюм‚ на самосвідомість українців‚ на імідж країни у світі‚ на поширення сучасних цінностей“.
Очевидно‚ позитивних зрушень було б набагато більше‚ якби найкращі сили громадянського супільства не витрачалися на боротьбу з глибоко закоріненою в державну систему корупцією. Напередодні 25-річчя незалежности аналітична міжнародна організація „Transparency International“ помістила Україну в рейтинґові „Спрйняття корупції“ на 142-ге місце з-поміж 174 країн. Тобто ситуація в Україні гірша‚ ніж‚ скажімо‚ в Уґанді чи Ніґерії. Тому американський адмірал у відставці Джеймс Лайонс серйозно остерігає у газеті „Вашінґтон Таймс“‚ що маштабами коруції в Україні скористається Росія‚ аби унеможливити незалежний розвиток українського суспільства.
Звісно‚ влада це усвідомлює. Цими днями Прем’єр-міністер України Володимир Гройсман висловився вельми радикально: „Україна потребує капітального ремонту“. Тобто не якогось косметичного‚ позірного‚ а докорінного.
Це абсолютно можливо‚ проте лише у випадку‚ коли в Україні зформується якісно нова державницька політична еліта‚ котра ідейно і практично з’єднається з громадянським суспільством і тим його феноменом‚ котрий у багатьох країнах викликає добру задрість – феноменом волонтерства. Сьогодні воно‚ як свідчить заступник директора Інституту соціології Академії Наук України Євген Головаха‚ – суспільний інститут з найвищим рівнем довіри і „…це покладає на них велику відповідальність. Проте волонтерство зможе змінити Україну лише у тому випадку, якщо з волонтерів вийдуть реальні політики“.
І знов-таки – це не лише бажано‚ але й дуже можливо. І тоді можуть здійснитися передбачення молодого українського публіциста-ідеаліста Назарія Заноза:
„…Тенденції свідчать про те, що опорою і надією цивілізованого світу, останнім його бастіоном може виявитися якраз Україна. І тоді вже освічена меншість цих соціюмів, охоплених заразою популізму та непевности, орієнтуватимуться на Україну-маяк. Їй варто об’єднати довкола себе інші народи, котрі постійно борються за перемогу демократії над олігархією та охлократією у своїх державах, аби транслювати цей досвід далі.
Та буде ще краще, якщо Захід та Україна на цьому шляху не розминуться, а Старий Світ та США втримаються в сідлі і зможуть уже незабаром перемогти болячки популізму й екстремізму“.