ЗВІТ HUMAN RIGHTS WATCH
КИЇВ. – Найгірші порушення прав людини на території України – свавільне затримання, утримання під вартою і жорстоке поводження із цивільними особами на Донбасі та у Криму. Про це йдеться у звіті „Human Rights Watch“ за 2016 рік, презентованому 13 січня під час прес-брифінґу в Українському кризовому медія-центрі.
„Ми встановили, що і українські сили, і сили так званої „ДНР” вдавалися до жорстокого поводження і затримання цивільних осіб”, – зазначила Таня Купер, представник „Human Rights Watch“ в Україні. Більшість затримали нібито за співпрацю із протилежною стороною.
Таємні місця утримання в СБУ
Півроку тому „Human Rights Watch“ та „Amnesty International“ встановили, що станом на кінець липня у підвалі будівлі Харківського управління Служби Безпеки України таємно утримували 18 осіб. Затримані знаходилися під вартою тривалий термін, без доступу до адвоката, до них застосовували тортури. Родичам зазвичай не давали жодної інформації.
Один із затриманих провів під вартою 16 місяців. Тринадцятьох відпустили невдовзі після оприлюднення звіту правозахисників, решту – через чотири місяці. „Хоча Генеральний військовий прокурор України обіцяв провести розслідування цих подій, наразі ми не бачимо відчутних результатів”, – зазначила Т. Купер.
Ситуація на Донбасі і у Криму
У так званих „ДНР-ЛНР” „людей свавільно затримують, до них застосовують тортури, і у них дуже рідко є можливість відстояти свої права”, – констатувала Т. Купер. „Нас дуже турбує посилення ізоляції цих територій від міжнародної уваги – правозахисників, ЗМІ та інших. І, боюся, ситуація лише погіршуватиметься”, – додала вона.
Погіршилася ситуація із правами людини в тимчасово окупованому Криму. Продовжуються політично вмотивовані переслідування кримських татар, заборона Меджлісу як „екстремістської організації”, переслідування нелояльних журналістів і правозахисників.
„Ми закликали і продовжимо закликати російську владу припинити порушення прав цих людей. Дуже важливо, щоб міжнародні і місцеві правозахисники і журналісти постійно піднімали це питання”, – зазначила Т. Купер.
Гю Віліямсон, директор у справах Европи та Центральної Азії, повідомив, що у першій половині 2017 року „Human Rights Watch“ плянують відправити на півострів моніторинґову місію.
Загрози для свободи слова
Встановлено низку випадків тиску на журналістів – оприлюднення „Миротворцем” особистих даних журналістів, що мали акредитацію у „ДНР”, підпал приміщення телеканалу „Інтер”, напади на окремих журналістів.
„На нашу думку, реакція української влади на такі нападки і аґресію проти журналістів була недостатньою”, – зауважила Т. Купер. Немає явних зрушень у розслідуванні убивства Павла Шеремета.
Позитивні зрушення
Серед позитивних тенденцій – проґрес у розслідуванні злочинів проти учасників Евромайдану та злочинів, скоєних бійцями добровольчих батальйонів „Айдар” і „Торнадо”. Це також виправдання Руслана Коцаби, якого судили за заклик ухилятися від мобілізації.
Позитивно відзначили прийняття декількох нормативно-правових актів, що покращили ситуацію для ЛҐБТІ-спільноти, мирний Марш гідности у Києві. „Проте рівень гомофобії і трансфобії серед посадовців та у суспільстві залишається дуже високим, над цим потрібно працювати”, – наголосила Т. Купер.
„Попри складну політичну ситуацію та аґресивні дії російської влади, реформи та повага до прав людини мають залишатися пріоритетом для України. Лише через розвиток цих сфер і зміцнення демократії можна залишитися прикладом країни з демократичними принципами у реґіоні, де домінують авторитарні режими”, – підкреслила представниця „Human Rights Watch“.
Ситуація у світі
Г. Віліямсон зазначив, що „Human Rights Watch“ проводили моніторинґ у 90 країнах світу. Цього року найбільшими викликами стали війна у Сирії, міґраційна криза і суміжні проблеми, масові переслідування опонентів після невдалого державного перевороту у Туреччині. У Росії ситуація із дотриманням прав людини найгірша за останні 25 років.
„Ми глибоко занепокоєні зростанням рейтинґів популістів у США та в Европі, тому що вони загрожують дотриманню прав людини як у власних країнах, так і в усьому світі, – зауважив Г. Віліямсон. – Ми закликаємо владу усіх країн світу стати на захист прав людини”.