БАЛТИМОР, Мериленд. – 17 грудня, вранці, у лікарні міста помер український мовознавець, автор багатьох словників і дисидент 95-річний Святослав Караванський. Останні 37 років він жив в еміґрації.
С. Караванський народився 24 грудня 1920 року в Одесі. Під час Другої світової війни потрапив у полон нацистів. Звільнившись у 1942 році, С. Караванський навчався в Одеському університеті, брав участь у підпіллі ОУН(б) під псевдом „Бальзак“. С. Караванського в 1944 році десантували з літака на територію СРСР‚ однак за кілька днів його заарештували і 7 лютого 1945 року військовий трибунал засудив С. Караванського на 25 років таборів позбавлення волі. З ув’язнення С. Караванського звільнили через 16 років за амнестією. Він зайнявся журналістською, літературною й філологічною працею, яку розпочав ще в таборах.
За написану 1965 року самвидавну статтю „Про одну політичну помилку“ з критикою русифікації вищої школи С. Караванського заарештував КҐБ. Його відправили в табори суворого режиму. Загальний термін страждань С. Караванського у радянських таборах склав 31 рік.
У лютому 1979 року його оголосили членом Української Гельсінкської групи. Після звільнення, 30 листопада 1979 року, С. Караванський з дружиною Ніною Строкатою еміґрували до США.
Н. Строката також була членом Гельсинської групи та політв’язнем. Померла вона у 1998 році.
С. Караванський був найстаршим серед правозахисників Гельсінкської групи і мовознавців, які обрали об’єктом дослідження українську мову.
Впродовж усього часу перебування у США і до останніх днів життя Святослав Караванський був активним‚ авторитетним і бажаним дописувачем „Свободи“. Редакційна колегія тижневика глибоко сумує з приводу відходу видатного патріота України‚ правозахисника і вченого-мовознавця.