17 лютого, 2017

Пам’яті Святослава і Ніни Караванських 

17 грудня 2016 року помер Святослав Караванський. Почав він свій життєвий шлях в Одесі, закінчив у США. За своє страдницьке життя провів він 31 рік у тюрмах і таборах СРСР. Він був філологом, журналістом і поетом. Його особою найбільше цікавився Злучений Український Американський Допомоговий Комітет, який допомагав у публікації його творів. Були це збірки поезій та цінний словник українських синонімів. Свої громадські і політичні погляди висловлював він у своїх добре обґрунтованих статтях у „Свободі“, виступав з доповідями на наукових конференціях в Урбана-Шампайні, Ілиной.

Вірна подруга життя Ніна Строката за фахом була мікробіологом. Їх лучила спорідненість поглядів. Коли на півдні України сталася епідемія холери, звернулися до д-ра Н. Караванської і вона виконала своє фахове завдання, щоб зупинити епідемію. Коли арештували її чоловіка, влада домагалася щоб Н. Караванська розійшлася з ним. Вона категорично відмовилась. Незабаром її засудили на позбавлення волі в Мордовії, де вже були й інші українські в’язні-жінки.

Переслідування Караванських у СРСР закінчилось позбавленням їх громадянства. Був це 1979 рік. Вони виїхали до США. Змученими і пригнобленими зустріли їх наші громадяни.

Мені випало тоді запросити Н. Караванську до співпраці у Світовій Федерації Українськьих Жіночих Організацій (СФУЖО). Вона довершувала те, чого ми самі не могли досягнути: давала нам інформації про життя української жінки в поневоленій Україні. Її статті появлялися у журналі СФУЖО „Українка в світі“. Ми готували з нею тексти про жінок дисидентів і публікували у брошурах з обкладинками різного кольору для окремих мов – англійської, німецької, французької і еспанської. Ці брошурки роздавали представниці на міжнародних жіночих конґресах. 75-ти літня дисидентка Оксана Мешко була заслана на п’ять років в Якутію, ми підготували брошуру і вислали її до кожного з 100 сенаторів США. На всеамериканській жіночій конференції було ухвалено резолюцію з вимогою її визволення, після чого цю дисидентку було звільнено.

Українська діяспора ніколи не забуде цих великих патріотів-діячів у сфері політики і науки.

Коментарі закриті.