22 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла постанову „Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році“‚ у якій зокрема передбачено відзначення на державному рівні 5 серпня 2017 року 80 роковин з дня початку Великого терору в Україні.
Великий терор — найменування періоду 1937-1938 років в історії СРСР, коли сталінські репресії були доведені до максимуму своєї інтенсивности. „Великий терор“ отримав назву за книжкою Роберта Конквеста „Великий терор: сталінські чистки 30-х років“. Масові акції залишались державною таємницею. Лише після краху СРСР та відкриття доступу до секретних архівів стало можливо охопити розмах та глибину Великого терору.
Для кожного реґіону СРСР встановлювалися норми за „першою категорією“ (розстріл), і за „другою категорією“ (ув’язнення у таборах на строк до 10 років). Загальна норма на репресії в усій країні становила 268‚950 чоловік, з них розстрілу підлягали 75‚950 чоловік. Акцію передбачалося провести протягом чотирьох місяців. Були призначені „трійки“‚ які розглядали справи у відсутності звинувачуваних, десятки справ на кожному засіданні. Протоколи засідання надсилали начальникам оперативних груп НКВД для виконання вироків з обов’язковим збереженням у таємниці часу й місця виконання вироку. Норми переглядалися і 31 січня 1938 року для 22 реґіонів були виділені додаткові норми‚ у тому числі на розстріл 48 тис. осіб. Для виконання й перевиконання плянів репресій органи НКВД заарештовували й передавали на розгляд „трійок“ справи людей різних професій і соціяльного походження. 9 березня 1936 року була створена комісія для „вичищення“ міжнародних організацій на території СРСР‚ після чого були масово розстріляні німці‚ поляки‚ румуни‚ люди інших національностей.
В Україні за даними Служби Безпеки України тільки у 1937-1938 роках було заарештовано 267‚579 осіб, з них 122 тис. розстріляно. Протягом 1944-1953 років за участь у визвольному русі чи його підтримку 153 тис. осіб розстріляно‚ 134 тис. ув’язнено і понад 200 тис. депортовано. За 1927-1990 роки було заарештовано понад 1 млн. осіб, з яких 545 тис. були засуджені або розстріляні.
У незалежній Україні створено усі умови для вивчення долі репресованих‚ виявлення організаторів і виконавців Великого терору. Йдеться про висвітлення перед світом ще одного злочину комуністичного режиму‚ подібного до Голодомору 1932-1933 років в Україні. Ці матеріяли дають підстави для міжнародного засудження більшовицької влади за геноцид і гноблення українського народу. Про Великий терор 1937-1938 років слід більше розповідати молоді у школах та молодіжних організаціях. У серпні закордонне українство має приєднатися до вшанування пам’яті жертв Великого терору в Україні.