29 вересня, 2016

Очаків: непросте повернення в Україну

Під Миколаївську церкву переробили колишню турецьку мечеть. (Фото: Олександер Вівчарик)

На Очаківському пляжі переважно чутно українську мову. Ще й із західним акцентом. А ще зовсім недавно було не так.

До 2014 року сюди приїздило багато росіян. Їх приваблював чудовий клімат цієї місцевості і дешеве проживання, а також запобігання місцевих жителів перед гостями з півночі. Зараз росіян майже немає, а багаті українці їдуть за кордон або в Одесу. Тож і побільшало звичайного люду.

Події останніх двох років в Україні почали змінювати очаківців. Місцева молодь одягла сорочки з тризубами і написами: „Україна понад усе!”. Над багатьма приватними будинками з’явилися українські державні прапори, побільшало вивісок українською мовою, уже є громада Української Православної Церкви Київського Патріярхату. На місці величезного Леніна збудували 2015 року до Дня Державного прапора України перший в області світловий фонтан, а навколо розставили зручні лави, звели і дитячий майданчик. Тепер колись холодна радянська площа стала затишною і веселою.

Я вирішив зустрітися із знайомими на вулиці Володарського (більшовика і керівника пропаґанди у більшовицькому уряді Росії), аж тут нова несподіванка – то вже вулиця Гетьманська!

Знайомі мою радість не розділили: – Це все через Майдан. Вам платили на Майдані американці, годували вас, от ви там і стрибали. Сім’ї порозвалювали. Мій син не хоче удома бачити мого брата з Горлівки. Каже, що то сепаратист. А тепер син вітається „Слава Україні!”, воював на сході.

Музей живопису ім. Руфіна Судковського, видатного пейзажиста, академіка живопису.

Музей живопису ім. Руфіна Судковського, видатного пейзажиста, академіка живопису.

Розуміючи, що розмови не буде, я пішов геть. Водночас радів тому, що син радянського педагога став патріотом України, її захисником. Отже, Очаків поволі повертається до України, але шлях цей не буде швидкий і простий. У місті, як загалом і в Україні, ще чимало людей, для яких рідніший Мойсей Володарський, аніж, приміром, брати Капранови – відомі українські письменники. Вони закінчили школу в Очакові, не вчилися у ній української мови, вищу освіту здобули в Росії, але стали відомими українськими діячами, пропаґандистами української культури. Тож я вірю у краще українське майбутнє Очакова. Адже місто має для цього все. По всьому узбережжю розкидана велика кількість дитячих санаторіїв і таборів. Очаків – курорт з дешевим відпочинком на морі. Загальне число відпочиваючих – понад 17 тис. осіб. Місцевого населення в Очакові близько 15 тис.

Місто розташоване біля гирла Дніпра, недалеко від стародавньої мілетської колонії Ольвія і грецької колонії Алектор. Його назва походить від турецької назви міста Ачі-Кале (Фортеця Очі). Хоча за Київської Руси і у часи Литовсько-Руського князівства тут уже було поселення, яке мало назву Дашів. Великий князь Литовський Вітовт сприяв побудові у 1415 році Дашівського замку поблизу гирла Дніпра для захисту від татарських набігів. Однак вважається, що сучасне місто заснував в 1492 році кримський хан Менґлі-Ґірей саме на місці Дашева.

У 1493 році черкаські козаки під проводом князя Богдана Глинського – старости Черкас – захопили щойно збудовану кримськими татарами фортецю. У 1502 році приступом нею оволоділи турки. 1523 року Очаків був спалений козаками Остафія Дашкевича, який його неодноразово атакував разом з Предславом Лянцкоронським. У 1526 році фортеця перейшла у володіння османів, хоча її й надалі не раз атакували козаки. Так, у 1669 році запорізькі козаки кошового отамана Івана Сірка зруйнували фортецю і звільнили 7,000 полонених. З історією Очакова пов’язане й ім’я козацького ватажка Семена Палія – керівника вдалого набігу на Очаків запорожців у 1690 році. 6 грудня 1788 року Чорноморське козацтво під орудою кошового отамана Сидора Білого знову штурмом захопило фортецю. Однак, Очаків перейшов до Росії.

Та сподіваюся, що молодь пізнає правдиву історію свого краю, навчаючись в школах, які допомогла відремонтувати Америка.

Коментарі закриті.