19 серпня, 2016

Орда вже біля воріт

Можна мати сумніви щодо всього на білому світі‚ лише не щодо Московії‚ не щодо її наміру поставити Україну на коліна або знищити. Надходить остання година. Остання – не тому‚ що коротконогий кремлівський вождь набув особливої сили і може розраховувати на легку перемогу. Навпаки – він поспішає‚ бо Росія‚ попри фальшиві пропаґандистькі фаєрверки‚ вже по шию стоїть у борговій ямі: в 2017 році змушена виплатити за зовнішніми боргами 60 млрд. дол. Таких грошей путінський режим не має‚ інфляція‚ за 7 відс. дефіцитом державного бюджету‚ виходить з-під контролі. Тисячею різних способів Кремль розхитує і розвалює Европейський Союз‚ щоб звільнитися від економічних санкцій і‚ можливо‚ від боргів. Европа‚ тим часом‚ залишається сліпою.

А внутрішнє невдоволення і можливий бунт російської маси Володимир Путін сподівається відвернути блискавичним збройним завоюванням України. Це може статися з приємним для московських загарбників символізмом – до Дня Незалежности України. „Не може змиритися Росія з тим‚ що 25-та річниця незалежности України відбулася нормально‚ не може змиритися‚ щоб до Києва на святкування приїхали очільники провідних держав світу“‚ – передбачає добре поінформована людина – представник України в контактній групі на Мінських переговорах Євген Марчук.

З початком серпня на кордонах з Україною Москва зосередила 100-тисячне військо‚ підтягнула до передової лінії бронетехніку‚ ракетні комплекси‚ бойову авіяцію‚ в лікарнях підготувала місця для майбутніх поранених.

Водночас триває шалене дезорієнтування демократичного світу. Постійний представник Росії в ООН Віталій Чуркін‚ відомий своїм безчестям‚ заявив у Раді Безпеки‚ нібито це Україна „готує ґрандіозний збройний наступ і вбиває цивільних людей на Донбасі“. Тобто знов і знов злодій кричить: „Тримайте злодія!“. Такою є незмінна кремлівська тактика: розпалити збройний конфлікт у сусідній країні‚ а відтак оголошувати „гуманітарну миротворчу операцію“.

Очевидно‚ не з добрих намірів Кремль нашвидкоруч змінює свого посла в Києві – замість льояльного до української влади Михайла Зурабова Кремль пропонує колишнього каґебіста‚ одного з душителів чеченської свободи Михайла Бабича. Це в такій мірі одіозна‚ з українського погляду‚ особистість‚ що група російських опозиціонерів закликали Президента Петра Порошенка відмовитися від послуг М. Бабича як потенційного організатора шпигунського кубла в Києві.

Про готування В. Путіна до маштабної війни проти України говорять вже й російські військові експерти‚ наприклад – Руслан Пухов: „На кордоні з Україною російська сторона створює три основні групи‚ готові до раптового удару у напрямку Києва‚ а на півдні – формує армію для оточення українських сил на території Лівобережної України“.

Чи вдасться В. Путінові „бліц-кріґ“? Адже від часу Революції Гідности Україна з нуля створила досить сильну і боєздатну армію. Набутий величезний досвід формування добровольчих батальонів. А за рівнем і ефективністю добровольчого руху з Україною не зрівняється жодна з европейських країн.

Однак‚ не все так просто і гладко. Відомий український волонтер і військовий експерт Юрій Касьянов стверджує у своєму блозі‚ що українські військові формації укомплектовані лише на 60 відс.‚ тобто у разі московського нападу на лінії фронту стоятиме менше‚ ніж 40 тис. українських вояків. „Та й не в кількості справа‚ – пише експерт. – У нас зараз діє тупа політика стримування противника. Справжя війна починається раптово. Ми сидимо й чекаємо‚ а в цей час керівництво держави втрачає довіру суспільства. Ми зараз на порозі подій‚ які супроводжуватимуться великою кров’ю…“.

Про близьку воєнну загрозу з боку Росії говорив у Літній школі журналістики в редакції київської газети „День“ авторитетний військовий діяч‚ Генерал армії Ігор Смешко – колишній аташе з питань оборони Посольства України у США‚ колишній голова Служби безпеки України. На його думку‚ Україна повинна робити все‚ щоб отримати статус основного союзника США поза НАТО“.

На жаль‚ тепер‚ принаймні за пів року до президентських виборів у США‚ Білий Дім майже виключно зайнятий цією внутрішньою проблемою‚ а не світом‚ не Україною. При цьому Москва розраховує‚ що Дональд Трамп‚ у разі своєї перемоги‚ розв’яже Росії руки і в Сирії‚ і в Україні.

Тому І. Смешко радить у критичний час покладатися виключно на власні сили: „Найгірше‚ що може бути під час війни – це ілюзії щодо допомоги союзників‚ бо її ніколи не буде. Для військових людей є непробачною недооцінка сил противника‚ переоцінка своїх союзників та неадекватна інформація про реальний стан речей як всередині‚ так і навколо театру бойових дій“.

Розв’язану Москвою війну Україна не може програти і не програє‚ бо на боці нашого народу – вища мотивація: боротьба за життя і свободу. Однак‚ не дай того‚ Боже‚ не обійдеться без тяжких втрат. Не в останню чергу – з причини неякісної влади і її відірваности від корінних інтересів українського суспільства.

Саме це має на увазі у своїй аналізі професор Стенфордського університету у Каліфорнії Лері Даймонд: „Тяжко було повірити у можливість швидких змін в Україні. Надто багато перешкод: кризова економіка‚ слабка держава‚ відсутність серйозних демократичних традицій. Корупція залишаєтся головною проблемою і за Президента Петра Порошенка. Дуже сумно спостерігати‚ що „кумівський“ капіталізм в Україні й не гадає щезати. Тому США мать ясно дати Києву зрозуміти: ми готові надавати дуже щедру допомогу – фінансову‚ політичну‚ військову‚ але це не карт-блянш. Ми не будемо чекати чудес‚ поки друзі президента й інші впливові особи випомповують з України гроші‚ поповнюючи власні банківські рахунки. Мені здається‚ Порошенко повинен спромогтися на відчайдушний вибір – рискнути своїм політичним капіталом‚ розгромивши „кумівський“ капіталізм і створивши основи для нормальної економіки і функціональної держави. Інакше Україна покотиться вниз – не лише як демократія‚ але‚ може статися‚ взагалі як держава. Бо Путін – поруч‚ і він користується кожним виявом слабкости‚ розбрату‚ цинізму і зрадництва з боку української політичної еліти…“.

Це відомо: ні еліта‚ ні влада в Україні не ідеальні. Але все ж не настільки‚ щоб не усвідомлювати небезпеку з боку московської орди.

Коментарі закриті.