КИЇВ. – Президент України Петро Порошенко заявив 21 жовтня, що головним результатом зустрічі в в Берліні стало те, що „нормандський формат“ відбувся і підтвердив необхідність створити „дорожню карту“ виконання мінських домовленостей. За його словами, „друга позиція – що українська пропозиція щодо створення „дорожньої карти“ з послідовністю та відповідальністю, з чіткими датами, з пакетом безпеки, який має передувати політичному пакетові, і забезпеченням всеосяжного і негайного режиму припинення вогню, доступу Організації безпеки і співробітництва у Европі (ОБСЕ) до всіх ділянок – це було чітко підтверджено“.
Про необхідність створити „дорожню карту“ виконання всіх трьох головних мінських домовленостей – Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року – дійшли, серед іншого, згоди керівники України, Німеччини, Франції й Росії на зустрічі в Берліні. Головною метою має бути домогтися від Росії виконання її зобов’язань за всіма мінськими угодами, включно з графіком і відповідальністю за виконання. Київ також наполягає на тому, що політичні питання неможливо виконувати до виконання питань безпеки.
Москва ж вимагає від України швидкого поступу до політичних аспектів мінських угод, таких, як місцевих виборів на цій території і „амнестії“ бойовиків ще до вирішення безпекових і гуманітарних питань – виведення з окупованих територій російських військ і озброєння, роззброєння незаконних збройних формувань, звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб чи передання непідконтрольної нині Києву ділянки українсько-російського кордону під контролю ОБСЕ.
Наразі всі три головні мінські домовленості не визначають порядку виконання їхніх пунктів, за єдиним винятком: повернення контролі за кордоном Україні може початися тільки після місцевих виборів на окупованих територіях, проведених за українським законодавством і за нормами ОБСЕ, а завершитися тільки після всеосяжного вреґулювання, включно з конституційними змінами в Україні і запровадженням особливого порядку місцевого самоврядування на цих територіях. Через цю невизначеність сторони нині по-різному трактують порядок виконання мінських угод. Міністер закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що майбутня „дорожня карта“ виконання мінських домовленостей має, з погляду Києва, передбачати, що перед виконанням українською стороною політичного бльоку має бути повністю виконаний безпековий бльок‚ який має передбачати реальну тишу, повний доступ Спеціяльної моніторинґової місії ОБСЕ до всієї території Донбасу, і, звичайно, до неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону.
„Другий момент має полягати в тому, що ми маємо погодити мандат і домовитися про основні параметри місії, яка буде забезпечувати безпеку виборів. І третій момент: ми маємо домовитися, яким чином буде відбуватися виведення реґулярних російських військ, найманців і зброї. Без таких домовленостей починати виконання політичного бльоку, зокрема, закону про вибори, сенсу, звичайно, ніякого немає, бо це просто леґітимізує сьогоднішній російський протекторат на Донбасі“, – наголосив міністер.
П. Клімкін заявив, що питання організації виборів на Донбасі за нинішніх умов є у далекій перспективі, оскільки для цього треба досягти всіх необхідних передумов щодо безпеки. Проведення виборів на Донбасі можливе лише після повного доступу спостерігачів ОБСЕ до україно-російського кордону.
Президент України П. Порошенко після закінчення зустрічі в „нормандському форматі“ 20 жовтня заявив, що учасники зустрічі домовилися готувати концепцію виборчого законодавства для місцевих виборів на окупованій частині Донбасу. За його словами, позиція України полягає в тому, що всі чужинські збройні підрозділи мають бути виведені до проведення виборів, що є необхідною умовою для проведення виборчого процесу. Мінські домовленості визначають, що такі вибори мають відбутися відповідно до українського законодавства і норм ОБСЕ.
П. Порошенко повідомив, що Київ не контролює понад 409 кілометрів кордону з Росією на Донбасі.