КРИВИЙ РІГ. – 18 серпня активісти міського правозахисного товариства і просвітяни відзначили 10-річчя єдиної в місті незалежної україномовної газети „Промінь Просвіти“. У серпні 2006 року ніхто і припустити не міг, що газета зможе стільки часу виходити, при цьому бути україномовною, добровільчою і фактично дисидентською, оскільки кожне число газети була актом незгоди з політикою місцевої влади. Та ще в умовах, які з часом усе погіршувалися. Але так сталося.
Просвітяни працювали без приміщення, збиралися у лісових насадженнях, у парках. Одна з церков Київського Патріярхату надавали притулок для проведення засідань. Та в 2005 році сталося поповнення організації новими членами і голова міського об’єднання Товариства „Просвіта“ ім. Тараса Шевченка народний депутат Микола Коробко разом зі своїми заступниками Володимиром Налужним і Олександром Чижиковим подбали про створення бюра та газети.
Фінансова підтримка стала можливою лише після того, як про появу нашої газети з’явилась інформація в часописі „Свобода“, а в ч. 2 за 2007 рік нашим проблемам була присвячена вже ціла сторінка, за що ми безмежно вдячні керівництву „Свободи“. Адже нам тоді доводилось справді дуже тяжко ще й через те, що редакційна колеґія „Променя Просвіти“ наполовину складалася з безробітних без надії на працевлаштування. До того ж, місцева влада (міська і обласна) була не в захваті від появи нашої газети. У 2008 році газету визнали тільки після того, як отримали нашу вимогу з обіцянкою влаштувати голодування. Незручними ми були для владців через постійну критичність виступів і через те, що при цьому широко використовували сатиру й гумор на сторінках „Колючий перелаз“.
У 2009 році центральна „Просвіта“ остаточно залишила нас без підтримки (і не тільки фінансової). Довелося витримати дуже потужну рейдерську атаку з боку партійних структур так званого демократичного спрямування, які намагалися підкорити собі просвітянську організацію і газету. Саме в той час завдяки активній підтримці голови криворізького осередку Спілки офіцерів України полковника Петра Лисенка газета і організація, і ціла група криворізьких просвітянських активістів отримали можливість вийти в інтернет-простір, інформуючи вже цілий світ про свою діяльність. Пізніше він організував ще три веб-сторінки, де більш детально й конкретно розповідалося про роботу криворізьких просвітян і правозахисників.
Восени минулого року П. Лисенко після численних спроб нарешті пробився на фронт і тепер на посаді заступника командира батальйону воює проти аґресорів Росії, не забуваючи інформувати газету про події на тій війні. Тож тепер всі наші веб-сторінки веде Сергій Дашковський, в недавньому минулому керівник профспілкової організації на шахті „Ґвардійська“.
Починаючи з 2007 року, криворізькі просвітяни долучилися до партнерів Міжнародного фестивалю „Дні документального кіно в Україні“ і стали організаторами першого мандрівного фестивалю в Кривому Розі, висвітливши 14 фільмів. У газеті з того часу з’явилася постійна рубрика „Фестиваль правди“, а найактивнішими поширювачами правозахисних фільмів та організаторами дискусій і обговорень після їх показу постійно виступають М. Коробко та і О. Чижиков.
Протягом 10 років усім членам редколеґії було важко. Кореспондента „Променя Просвіти“ на громадських засадах журналістку Олену Маковій двічі за надуманими звинуваченнями звільняли з роботи на посаді редактора радіомовлення в телерадіокомпанії „Криворіжжя“, а тому довелося докласти чимало зусиль, щоб через два роки за рішенням Верховного суду України її, врешті, поновили на посаді. Журналісти й інші члени редколегії брали участь у буремних подіях Революції Гідности в Кривому Розі і в Києві. Валентина Кривда була на Майдані в Києві 71 день, а після того, повернувшись до Кривого Рогу, продовжила свою активну боротьбу з відстоювання прав людини в численних судах.
Величезну допомогу газеті надає українська діяспора з США своїми пожертвами, зокрема Фундація ім. Івана Багряного під керівництвом Олексія Коновала, Ольга і Петро Матули, Василь Стан, сестри Валентина, Надія і Лідія Когут, Феодора Вітряченко-Єфіменко та інші патріотично налаштовані українці. Тому ми ще можемо продовжити нашу покищо дуже нерівну боротьбу на інформаційному фронті за встановлення в Кривому Розі інститутів правової і демократичної української держави.
Сергій Зінченко – редактор газети „Промінь Просвіти“, Кривий Ріг.