ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – Про українську літературу в англомовному світі та українську мову в Україні говорили на форумі Релігійного Товариства Українців Католиків „Свята Софія“ США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка. 3 листопада з доповідями на ці теми виступили завідувач катедри теорії і практики перекладу Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Василь Бялик і професор славістики у Пенсильванському державному університеті Михайло Найдан.
В. Бялик розглянув мовне питання в контексті історичного розвитку української мови та її пов’язання з культурою народу, а також проаналізував сучасний стан мови в Україні. Лейтмотивом своєї доповіді В. Бялик обрав слова Ліни Костенко: „Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову“. Він зокрема проаналізував спорідненість української мови – однієї з найдавніших та наймилозвучніших мов у світі – з іншими слов’янськими мовами, а також навів низку розбіжностей з російською, обґрунтувавши їх культурологічними й історичними відмінностями між двома державами.
Відтак, В. Бялик зупинився на етнографічних групах-носіях української мови, які творять українську націю, як і на засобах, що їх Російська імперія та її спадкоємець СРСР застосовували з метою ліквідації української тотожности, а це: 134 заборони української мови (лінґвоцид), Голодомор 1932-1933 років в Україні, репресії 1937-1938 років, які створили ґрунт для русифікації значної частини України.
Згідно з новими соціологічними дослідженнями, як не парадоксально, саме українська мова вимагає правового захисту в Україні. Підсумовуючи, В. Бялик зазначив, що за сучасних умов російської аґресії в Україні, український народ як ніколи раніше готовий відстоювати свою державу та мову.
Доповідь про українську літературу в англомовному світі виголосив М. Найдан, перекладач української літератури на англійську мову, автор понад 30 наукових статтей на літературні теми й понад 50 перекладів у періодиці та антологіях. Його перекладацькій майстерності завдячують своє існування в англійській мові книги Григорія Сковороди, Богдана-Ігоря Антонича, Максима Рильського, Л. Костенко, Юрія Винничука, Юрія Андруховича, Віктора Неборака, Марії Матіос, а також окремі твори численних українських поетів та письменників, в тому числі для багатьох англомовних антологій української літератури. М. Найдан перекладає також з російської мови, зокрема переклав твори Марини Цвєтаєвої.
Загалом, на думку доповідача, в перекладацькій інфраструктурі відчувається вагомий брак перекладів української клясики, тому своїм головним завданням М. Найдан вважає заповнення цієї прогалини через поширення творів найкращих українських авторів в американському світі.