Про стан в державі, мабуть, закордонні українці знають, але варто сказати, що владні обіцянки, гарні кличі, підкилимині домовленості не дали жодних змін у реформах. Багаті стають ще багатшими, народ убожіє. З часу Революції Гідности та кривавих жертв, котрі й досі несе Україна, народ розчарований діями влади в її яловості. Минулий період можна вважати часом втрачених надій. Спочатку усі з розумінням ситуації ставилися до України, в котрій усе було розкрадено і знищено, особливо армію, кошти, загарбані Москвою, Крим і частину Донбасу. У даний час, спостерігаючи за діями влади, котра не може дати собі раду з проголошеними реформами, цивілізовані країни усе ще підтримують Україну в її боротьбі за демократію та цінності Европи.
Державні мужі, котрі на гаслах революції та довірі народу прийшли до влади, не зуміли об’єднатися в цей тяжкий час навколо боротьби з аґресором та порятунку держави. Аґресор робить все, щоб зруйнувати Україну зсередини та зганьбити її у світі. І це йому, на жаль, вдається. Готується розкол европейської спільноти на тлі проблем міґрантів, терактів, Сирії, внаслідок чого Европа може втомитися від нерішучих дій влади в Україні.
Із зони конфлікту, фактично війни, нелеґально накопичується арсенал зброї. Повертаються учасники бойових дій на Донбасі, поранені, скалічені, котрі є активними патріотами і вимагають справедливости та кари за тортури і вбивства.
Над Україною витає привид громадянської війни, котра дуже потрібна північному сусідові для повного знищення України. Терміново, поки ще є час, потрібні різкі зрушення у реформах правоохоронної, судової систем, боротьби з корупцією. Віце-президент США Джо Байден у своєму виступі перед депутатами наголосив і попередив, що зараз настає для України останній шанс. На основі сказаного, Україна або приєднається до европейської спільноти, або щезне з мапи світу як держава, а народ перетвориться на рабів і колябораціоністів. Ось такі мої міркування, якими хочу поділитися з громадою.
Луцьк