17 лютого, 2017

Микола Коц усе життя був борцем

Св. п. Микола Коц

26 січня в Луцьку помер учасник національно-визвольної боротьби 1960-1980-их років Микола Коц‚ 1930 року народження в селі Гуща на Волині. Батько Юрій до 1939 року мав 10 гектарів землі, орендував рибне озеро. Більшовики обклали господарство потрійними податками і розорили його. У листопаді 1940 року сім’я була виселена до польського села Острувки‚ а за німецької окупації повернулася в своє село Гущу.

1947 року батька заарештували і засудили до 10 років позбавлення волі на Уралі, в Сибіру. Сім’ю влада викинула з хати. М. Коць викопав землянку і жив у ній з матір’ю та двома сестрами. Влаштувався вантажником і сторожем на залізничній станції, зиму 1948-1949 років жив у порожній цистерні. Захворів на плеврит (хвороба легенів). Заморена голодом, у березні 1951 року померла його мати.

М. Коц служив у війську на Далекому Сході. Хворів плевритом, туберкульозом кісток. Після служби навчався в заочній середній школі, закінчив економічний факультет сільськогосподарської академії в Києві.

1966 року М. Коц переписав вірші Василя Симоненка друкованими літерами на картоні, намалював тризуб, сфотографував і виготовив близько 100 листівок. Поширював їх у Тернополі, Хмельницькому, Волочиську, Кременці, Дубні, Луцьку, Нововолинську, Турці, Києві, на Рівненщині. Ця листівка стала головним звинуваченням в „антирадянській аґітації і пропаґанді”.

1967 року М. Коц був заарештований і засуджений на сім років ув’язнення та п’ять років заслання‚ відправлений етапом у мордовські табори. Працював у полірувальному цеху, де потерпав від шкідливих випарів і пилу. Занедужав на серце. 1972 року разом з великою групою політв’язнів в умовах надсекретности етапований на Урал, у пермський табір ч. 35.

1974 року вивезений у Томськ, далі у Теґульдет на сході Томської области. Тривалий час не міг влаштуватися на роботу, потерпав від морозів і голоду. Відтак працював на цегельні, на пилорамі, черговим на електростанції. Жити доводилося в середовищі кримінальних засланців.

1979 року М. Коц повернувся в Луцьк‚ працював на будовах у різних містах області. Влітку 1988 року подав В’ячеславові Чорноволові заяву в Українську Гельсінкську Спілку, створив її волинську організацію. Проти нього здійнялася хвиля публікацій у місцевій пресі. Він був членом-засновником Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих‚ і Української республіканської партії.

Коментарі закриті.