З невимовним жалем ділимося сумною вісткою, що 18 липня на 59-му році життя відійшов у вічність, після важкої недуги, наш найдорожчий син Маркіян-Матей Павлів. Він народився 20 січня 1958 року в Торонто. Виростав з сестрами Людмилою та Меланією та братом Христофором.
У році 1967 родина переїхала у Монреаль. Тут М. Павлів закінчив Школу українознавства та середню школу. У 1973 році вчився в Римі у Папській Українській семінарії. Відтак закінчив Університет Concordia бакалавреатом із Urban Studies. Одначе не працював у цій ділянці, захоплювався скульптурою та унікальними архітектурними спорудами.
Невдовзі, у власній майстерні, творив у металі цікаві скульптурні композиції та речі практичного вжитку. І сьогодні при Лашін-каналі у Монреалі є твір його рук, це величезна металева чорна плита з виритим написом Fleuve і хвилі, що означає французькою мовою „широка ріка“. За проєктом мисткині Сюзен Стромберґ, з приводу Року родини (1993), створив скульптуру з металу та міді „Osmosis” – постать жінки і чоловіка, яка зараз стоїть у Rideau Hall в Отаві, резиденції колишнього губернатора Канади Романа Гнатишина. 2008 року, за проєктом цієї ж мисткині виконав ще один твір з оцинкованої сталі „Aspire and Become”, який стоїть в Бер-Шебі, Ізраїль. Для відомого Guzzo Cinema у Монреалі виконував крісла та поручні.
Був ентузіястом керлінґу в спорті. На пластовій оселі „Батурин“ проводив безжурні літні дні. Жив у прекрасних взаєминах з батьками, сестрами, братом та друзями і у кожній потребі був готовий допомогти. Щасливо прожив три роки з дружиною Ніною Мисан і дітьми Ларисою та Адріяном. У своїй душі знаходив місце на привітність, радість, тишу у важкій боротьбі свого життя.
Складаємо щиру подяку о. Романові Лаголі та о. Назарові Юріву за молитви та духовну розмову в лікарні, о. Ігореві Куташеві за молитви. Сердечно дякуємо о. Ігореві Ощіпко за уділення Святої Тайни Єлеопомазання, Служби Божі, відправу похоронних обрядів. Дякуємо друзям та знайомим за вислови співчуття, молитви та за численну участь у похоронах. Дякуємо пані Чулій та хорові за спів у Панахиді. Сердечне спасибі бандуристові Володимирові Мота за спів „Видиш, брате мій”.
Покійний М. Павлів залишив у глибокому смутку маму, недужого батька, сестер, брата, дружину, пасербів, похресниць, племінниць та рідню у США та Україні.
На нев’янучий вінок в пам’ять М. Павліва, який був активним членом Пласту, родина просить складати пожертви на відновлення каплиці свв. Володимира й Ольги на пластовій оселі „Батурин“ (Квебек) та висловлює щиру подяку за складені пожертви, які можна надсилати з позначкою „Chapelle-Baturyn Act 3715“ на адресу: Casse Populaire Ukrainienne de Montréal, c/o Martha Mayer, CPA, CA Chapelle Fund, 3250 rue Beaubien Est‚ Montréal, QC H1X 3C9.