Левко Хмельковський
Українські колекції зацікавили президента Союзу філателістів Болгарії Спаса Панчева (зліва) і гостя з Білорусі Костянтина Філобока.
НЮ-ЙОРК. – 28 травня-4 червня в скляному палаці „Jacob Javits Convention Center“ відбулася Всесвітня філателістична виставка, на якій знайшлося місце навіть для поштового літака „Киртіс Дженні“. Таких літаків після 1915 року в США побудували понад 6,000. В СРСР він був відомий як По-2 від прізвища Миколи Полікарпова, який нібито побудував ориґінальний літак, чомусь дуже схожий на машину Ґлена Киртіса.
Листи з марками Закарпатської України.
Основою виставки були дві залі – в одній працювали представники національних товариств і поштових відомств, а також компанії з продажу філателістичних матеріялів, у другій були виставлені колекції поштових марок з усього світу. Я марно намагався дізнатися, де є на виставці офіційне представництво пошти України, яке це було на попередній виставці у Вашінґтоні. Усе ж колекції філателістів з України були представлені і біля них збиралося чимало відвідувачів.
Колекції повертали гостей у історичне минуле. Петро Борухович з Запоріжжя зібрав колекцію „Поштові марки української держави, 1918. Наддруківки Тризуба на поштових марках Російської імпері“. У жовтні 2015 року на XIV Національній філателістичній виставці „Укрфілекспо-2015“ у Львові ця колекція отримала першу нагороду. Збереглися марки на конвертах того часу, висланих з Києва, Чернігова, Катеринослава, Полтави, Харкова, Херсона, міст Волині і Поділля. Переважно це службові листи і грошові перекази. Марки з тризубом і „шагівки“ наклеєні на переказані 2,256 грн. із Звенигородки до Катеринополя, на переказах о. Якову Щуровському в Богуслав, Арсенієві Божовському в Житомир.
Конверт першого лету Москва-Харків-Баку-Тегеран.
Біля колекції Дмитра Френкеля з Одеси „Міжнародна авіопошта 1870-1941“, відзначеної в Ню-Йорку золотою медалею, я зустрів президента Союзу філателістів Болгарії Спаса Панчева і гостя з Білорусі Костянтина Філобока, який походить з Прилук на Чернігівщині. Колекція вражала багатством листів, висланих літаками і дирижаблями до найдальших куточків плянети.
На мене справив велике враження конверт з написом „Перший лет Москва-Харків-Баку-Тегеран“. І не через марки та печатки, а передовсім тому, що лет той здійснено у 1928 році на машині харківського авіоконструктора Костянтина Калініна. У 1918 році він служив в авіяції Армії Української Держави, був командир 1-го Волинського авіяційного дивізіону, потім командиром повітроплавного загону Дієвої армії УНР, інспектором авіяції УГА. Вищу освіту здобув у Київському політехнічному інституті.
Це він у Харкові розробив конструкції пасажирських літаків К-4 і К-5, наймасовіших літаків тих часів у СРСР. К. Калінін став одним із найвідоміших авіоконструкторів не лише в СРСР, але й на Заході. Його запрошував на роботу до своєї американської компанії Ігор Сікорський. К. Калінін, заарештований 1 квітня 1938 року, у в’язниці створив ескіз нового літака К-15 з трикутним крилом. Восени того ж року він помер у воронезькій тюрмі від катувань.
На виставці була також колекція „Земські марки Харківщини, 1868-1918“ Віталія Кацмана з Харкова, голови обласного товариства філателістів. Ці поштові марки випускали в Російській імперії місцеві земства для оплати поштових послуг там, де не було державної пошти. Спершу не було й цензурної контролі за малюнками на земських марках, тому на них відтворювали чимало символів народного побуту та історичних подій. У цій та інших колекціях особливу цінність мають конверти з марками того часу, тому філателісти радять збирати не тільки марки, а й конверти. На виставках земських марок представлені листи з Константинополя Іванові Бур’яновському в Слобідку Вільшану (тепер на Черкащині), Лаврентієві Штангею на хутір Клюсів, Тетяні Мозговій в село Цурківку. До Харкова їх доставила державна пошта, а вже далі – земська.
Поштовий літак „Киртіс Дженні“ на виставці.
Колекцію марок Закарпатської України представив Мартин Юркович з Братіслави. Закарпатська Україна від 1918 року була у складі Чехословаччини. За німців і до осені 1944 року курсували угорські поштові марки. В грудні 1944 року на марках Угорщини був зроблений надрук ручним штемпелем чорною краскою „ČSP“ („Чехословацька пошта“) і цифри „1944“. 10 лютого і 20 березня 1945 року адміністрація реґіону, представлена Народною Радою Закарпатської України, зробила надрук чорною або червоною фарбою українською мовою „Пошта Закарпатська Україна“ на марках Угорщини. 1945 року вийшли серії марок Закарпатської України з радянськими символами.
Віталій Банков з Києва показав на виставці колекцію „Спорт в мистецтві“, у якій чомусь не було марок України.
Щодня на виставці відбувалися авкціони поштових марок, на яких початкові ціни були значно нижчі від зазначених у каталогах. Наприклад, за марку Маршалових островів 1915 року пропонували ціну 35 тис. дол. при ринковій ціні на неї 45 тис.дол., а марку Британскої Нової Ґвінеї 1906 року при ринковій ціні 13,780 дол. можна було купити лише за 7,500 дол. Але ціни зростають в ході авкціону.