СТРИЙ, Львівська область. – З мисткинею Людмилою Луців я зустрівся 19 травня у залі при краєзнавчому музеї „Верховина“, де проводяться виставки відомих художників України. Саме була виставка творів Л. Луців, а в сусідній залі – виставка витинаток та картин її дочки Віталії.
Після закінчення школи Л. Луців вирішила залишитись в рідній Петриківці, відомій своїми розписами. Пішла працювати в майстерню петриківського розпису. Два роки була художницею, але дізналась про художній технікум в Миргороді, у якому отримала професію технолога-кераміста і була направлена працювати на Будянський фаянсовий завод на Харківщині.
Познайомилась з майбутнім чоловіком. Одружились та переїхали до Петриківки‚ а звідти – на батьківщину чоловіка, в Стрий. Її запросили вчити молодь в місцевому художньо-професійному училищі. Це було в 2001 році. Тепер її роботи є в колекціях в Україні і за кордоном.
Дочка теж виявила хист до малювання, закінчила це ж училище. Збиралася до Інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, але помер батько і цей намір довелося відкласти.
Майстриня подумки часто повертається до рідної Петриківки, її історичного минулого. Леґенди пов’язують виникнення Петриківки з іменем гетьмана Петра Кальнишевського. Тричі на рік сюди приїздили люди на ярмарок, щоб придбати розмальований дерев’яний та керамічний посуд, бандури та прядки, скрині й скарбнички, вишиті скатертини та рушники з соковитим за кольоритом квітково-рослинним орнаментом.
Злітають з лакованих тарелей і ваз казкові жар-птиці, достигає червона калина, розквітає купальським цвітом буйна папороть. І творять усі ці дива жителі Петриківки. Все це тепер малює майстриня з Стрия Л. Луців.