25 лютого сповнюється 145 років з дня народження Лесі Українки (1871-1913) – відомої української поетеси, драматурга, філософа, етнографа. У своїй творчості письменниця апелювала до майбутнього і вічного. А майбутнє її спадщини, як і процес його осягнення, безперервний і вічний, про що свідчать нові видання і дослідження про її життя і творчість. Адже життєвий шлях та художня й наукова спадщина письменниці завжди була невичерпним джерелом для науковців та біографів.
Наукова та видавнича діяльність Української Вільної Академія Наук (УВАН) у США в силу політичних обставин, що склалися після Другої світової війни, також пов’язана з іменем Лесі Українки та її родиною. У 1970 році УВАН видала фундаментальну працю Ольги Косач-Кривинюк „Леся Українка. Хронологія життя і творчости”. З відстані часу можемо з упевненістю констатувати, що це видання й понині лишається чи не найвартіснішим літописанням і фактознавчою базою. Адже оприлюднення джерелознавчих матеріялів вагомо збагатило здобутки наукового лесезнавства, внесло нові аспекти й малознані матеріяли у дослідження її наукової біографії. Варто згадати, що ініціятором видання „Хронології“ була наймолодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач-Борисова, член-кореспондент УВАН у США.
Варто також згадати, що в совєтські часи уванівські книжки стимулювали вихід аналогічних в Українській РСР. Зокрема, книга „Леся Українка. Хронологія життя і творчости” спричинилaсь до видання спадщини Лесі Українки у 12-ти томах (1975-1979) та ряду біографічних досліджень.
Видання УВАН про Лесю Українку.
УВАН, продовжуючи серію джерелознавчих матеріялів про життя і творчість Лесі Українки, підтримуючи наукові лесезнавчі проєкти, які в силу певних обставин не знаходять зацікавлення наукових інституцій в Україні, видала два томи трикнижжя „Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріяли. Спогади. Іконографія”.
Перша з них – „Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріяли. Спогади. Іконографія“ – побачила світ у 2004 році. Відповідальний редактор – Олекса Біланюк. Автор проєкту, вступної статті, коментарів, родовідного дерева Косачів і Драгоманових – Тамара Скрипка. У цьому виданні вперше застосовано родинний підхід в упорядкуванні матеріялів та фотодокументів, оскільки родинне оточення мало найбільший вплив на Лесю Українку. Однак в радянські часи родичі Лесі Українки, які еміґрували в роки Другої світової війни з України, належали до числа забутих і майже викреслених з науки постатей. Завдяки цьому виданню імена найближчих родичів письменниці та їх праці повернулися із забуття.
Матеріяли, що увійшли до книжки, суттєво доповнюють, деталізують і кориґують біографію Лесі Українки. На думку літературознавця Орести Мацяк, „найбільше і за обсягом, і за потрійним пізнавальним значенням відкриття цього видання є виписки О. Косач-Кривинюк з „Рукопису“ Гліба Лазаревського. Вони– єдине, що залишилось від архіву Михайла Драгоманова, який зберігався у Варшавському Українському Інституті, зруйнованому бомбами під час Другої світової війни, і на основі якого Г. Лазаревський склав свій „Рукопис“, та від самого, досі не знайденого, „Рукопису” – вступної статті Г. Лазаревського й копій 142 листів Лесі Українки до різних адресатів з його примітками фактографічно-біографічного характеру, в яких найдетальніше фіксується історія хвороби і лікування Лариси Косач”.
Видання УВАН про Лесю Українку.
Слід зауважити, що це видання удостоєне чотирьох рецензій, а також в результаті відгуків науковців і фахового жюрі вийшло на завершальний етап конкурсу в номінації „Книга року”, організованого журналом „Книжник-Review” в галузі біографістики і посіло друге місце. Враховуючи, що книжковий ринок України надзвичайно багатий на нові книжки, поважні дослідження та визначні імена, наше видання отримало своє заслужене визнання серед великого кількісно книжкового ринку. Визнання високого наукового рівня підготовки, похвальні відгуки авторитетних учених-літературознавців, унікальність зібраних матеріялів книги „Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія” – велика честь для УВАН і свідчення того, що славні видавничі традиції сподвижників нашої інституції продовжуються.
Друга книга „Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріяли. Документи. Іконографія“ є продовженням започаткованого у 2004 році видання документальної бази матеріялів про життя і творчість письменниці. Це, зокрема, епістолярій, спогади, документи про Лесю Українку, її родину та близьке оточення. Окремий розділ складають праці дійсних членів УВАН, присвячені життю і творчості письменниці – Євгена Маланюка, Юрія Шевельова, Володимира Міяковського, Юрія Лавріненка, Лариси Онишкевич, Альберта Кіпи. Подано також розділ іконографії, який увиразнює історію життя та культуру родини Драгоманових-Косачів.
У пропонованому виданні вперше зібрано майже усю спадщину Лесиної наймолодшої сестри І. Косач-Борисової під обкладинкою однієї книжки. Будучи свідком родинних і громадських подій кінця ХІХ-початку ХХ ст., вона пронесла крізь усе життя найбільшу цінність – спогади, які, сподівалася, придадуться майбутнім поколінням. У своїх мемуарах сестра поетки розповіла про дитинство, батьків, сестер і братів, подала яскравий образ кожного з них, атмосферу косачівської сім’ї, відтворила картини побуту. А також окреслила коло знайомих і приятелів родини, серед яких були відомі діячі української культури. Вона, по суті, частково розкодувала оточення Лесі Українки.
Сьогодні вже практично не лишилося неопублікованих текстів Лесі Українки, хоча вірогідність їх виявлення у ще не вивчених архівах за кордоном все ж ймовірна. Варто нагадати про 69 листів і поштівок Лесі Українки до Михайла Кривинюка, які досі не опубліковані. У цій книжці друкуються листи письменниці до Ф. Волховського, які зберігаються в архіві Гувера (Стенфордський університет) та листи М. Кривинюка до цього ж адресата. Цей матеріял вносить посутнісні уточнення в осягнення політичної діяльности Лесі Українки, що було і залишається одним з головних завданням лесезнавчих студій, оскільки в радянському літературознавстві ця проблема зазнала найбільшого фальшування.
Книжка „Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріяли. Документи. Іконографія“ виходить друком з фінансовою підтримкою д-р Лариси Біланюк в пам’ять Олекси Біланюка (1926-2009), вченого-фізика, організатора науки, президента УВАН у США (1998-2006), чужоземного члена Національної Академії Наук України, професора Свартмор-коледжу (Пенсильванія), почесного члена Товариства Українських Інженерів Америки, члена багатьох інших американських і европейських наукових товариств.
Завершальна книга цієї серії включатиме документи так званого празького архіву О. Косач-Кривинюк, її мемуари, а також різножанрові матеріяли, що зберігаються в приватному архіві Оксани Закидальської, пасербиці її сина Василя.
УВАН також готує перший том „Спогадів про Лесю Українку” у двох томах. Перший том – Леся Українка у спогадах родини, другий том охопить спогади сучасників про неї. Переважна більшість спогадів друкуватиметься вперше. Адже світ Лесі Українки – це не лише її біографія і творчість, але й живі спогади тих, хто добре знав та пам’ятав поетесу. Саме мемуарна література чи не найбільш адекватно і переконливо відтворює її образ як людини, а також, що не менш важливо, епоху, атмосферу, в якій письменниці довелося жити й творити.
Як відомо, спогади про Лесю Українку виходили друком двічі – у 1963 і 1971 роках. Але, на жаль, в радянський період не всі наявні мемуарні матеріяли увійшли до цих видань – деякі скорочувалися, інші писалися на замовлення з урахуванням ідеологічних засад. Майже усі спогади укладалися за однією схемою: Леся Українка крізь призму її революційно-демократичного світогляду. Тому потреба найповнішого і оновленого видання спогадів про письменницю є одним із завдань УВАН у США.
Окрім видань, УВАН у США вшановувала пам’ять про Лесю Українку низкою конференцій, присвячених 50-літтю, 100-літтю, 120-літтю з дня народження, 100-літтю з дня смерти. Цьогорічне 145-ліття з дня народження УВАН також вшанує письменницю конференцією, що відбудеться 13 березня в приміщенні УВАН.
В архіві УВАН зберігаються фонди найближчих родичів Лесі Українки – сестер О. Косач-Кривинюк та Оксани Косач-Шимановської, двоюрідного брата Світозара Драгоманова, двоюрідної сестри Оксани Драгоманової, племінника Юрія Косача.
Альберт Кіпа – президент УВАН у США.