Читаючи у „Свободі“ 25 грудня 2015 року статтю Левка Хмельковського „Познущалися з Старицького“ про аґресивно-імперське російське кіно, я пригадав, що у „Свободі” 8 травня 2009 року була опублікована моя стаття „Змосковщиний „Тарас Бульба”. Йшлося про ганебну екранізацію твору Миколи Гоголя. В лютому 2010 року в Москві відбулася урочиста церемонія вручення премій Російської Федерації з кіномистецтва „Золотий орел” (це той орел, що на гербі Росії). Нагороду за найкращу чоловічу ролю було присуджено Народному артистові України Богданові Ступці за провідну ролю у фільмі „Тарас Бульба”. Так, Б. Ступка був одним з найкращих театральних і кіноартистів України. Але ж чому його піднесла до висот визнання інша держава? Відповідь така: фільм створено за російські гроші, на замовлення російських ідеологів, які ніколи не визнали України, за яку гинули козаки і загинув Тарас Бульба в тому числі.
Режисер того фільму Володимир Бортко в журналі „Афіша Дніпропетровська“ заявив: „Щоб зняти кіно, мало одного бажання, потрібні гроші. Як сприйме мій фільм Ющенко з компанією, мене „хвилювало” у двадцять восьму чергу. Ми, росіяни та українці, – один і той же народ. Це наші вороги намагаються нас розділити… Я стверджую, що ми – один народ. Чи ми відрізняємося?”.
Ну що ж, у тому випадку і Володимир Путін, і член Комуністичної партії Росії В. Бортко, і Б. Ступка робили одну спільну справу – перешкоджали об’єднанню України з Европою.
На ту мою статтю відгукнулася Зиновія Служинська зі Львова: „Ваш критичний матеріял „Змосковщений „Тарас Бульба” залишив у мене тривалий біль. Вже кілька днів як прочитала, а біль залишився, бо ще і ще повертаюся думками до Вашої статті. Як такому запобігти? Ви дуже делікатно висловилися за нашу кінозірку Богдана Ступку. Дійсно талант! Але чи згодився б на таку ролю якийсь, наприклад, польський зірковий артист? Гроші! Тож перекупити можна кожного українця? Чи така генетика чи така біда? Неспроста росіяни запросили на ролю саме українця – то показово! А той, хто зрадив раз, той і вдруге зрадить.
Я не осуджую, бо сама не знаю, як поступила б, коли б мені обіцяли не гречку, а мільйони! Але не хотіла б, щоб хтось із моїх близьких, із тих, кому вірю і кого люблю, був такою зіркою і забув, яка його роля у культурі, й на чию це користь те, що він робить. Режисер, певно, послуговувався ідеєю: має бути талановитий виконавець ролі Тараса, аби вплинути на глядача. От і маємо сумний результат!“.
Коли фільм „Тарас Бульба“ побачив світ 2009 року, ми й гадки не мали, що незабаром під шовіністичними гаслами „Русского міра“ Росія нападе на Україну, захопить Крим та половину Донбасу. Але вже тоді розпочалася обробка свідомости мешканців східньої України, аби раділи приходу озброєних загарбників. Тож новий кінофільм „За двома зайцями“ стоїть у тому ж ряду антиукраїнської ідеологічної діяльности ворога – Росії. Про це треба розповідати читачам.
Дніпропетровськ
Ваша думка