На день народження мені подарували пляшку вірменського коньяку „Царівна Анна“, довкола якої було розміщено чотири скульптурні постаті Анни, пофарбовавні у золотий колір. Вік цього напою – вісім років. Звісно, коньяк може бути лише з Франції, де його виробляють у місті Коньяк, але сталося так, що російський підприємець Микола Шустов на міжнародній виставці в Парижі 1900 року представив напій з своїх заводів у Одесі та Єревані, який був визнаний коньяком і отримав виключне право так і називатися.
Коньяк „Царівна Анна“ походить з серії, у якій вже є „Цариця Тамара“, будуть й інші героїні. Випускає серію Прошянський коньячний завод, який поставляє свій виріб також в Україну за солідну ціну – 450 грн. (18 дол.) за пляшку. Завод заснував 1885 року вірменський меценат і підприємець Абгар Прошян із знаного роду князів Прош.
Анна була великою княгинею Київської Руси, дружиною св. Володимира Великого, який охристив Київську Русь у 988 році. Анна походила з давнього вірменського роду Аршакидів, представники якого заснували династію візантійських імператорів. Вона була дочкою імператора Романа ІІ і сестрою його синів імператорів Василя ІІ та Костянтина VІІІ.
У 987 році Візантію охопило повстання, хвиля якого підійшла до Константинополя. В пошуках порятунку Василь ІІ звернувся до київського князя Володимира, нагадав йому, що 954 року Київська Русь і Візантія підписали угоду про взаємодопомогу. Володимир пообіцяв вислати військо, якщо за нього віддадуть царівну Анну. Це було нечуване для християнської Візантії – породичатися з поганськими князем. Дід Анни Костянтин VІІ наставляв нащадків: „Якщо коли-небудь якийсь з цих невірних і нечестивих північних народів попросить породичатися через шлюб, ви повинні відхилити це нерозумне прохання“. Але візантійці були змушені поступитися за умови, що Володимир прийме християнство. Київ вислав до Царгороду 6,000 вояків, які у квітні 988 року розгромили повстанців.
Князь став готувати весілля. Але наречена не приїздила. Тоді Володимир рушив з військом у Крим і почав облогу Херсонеса. Він перегородив доступ води до міста і погрозив, що вчинить таке і з Константинополем. Херсонес здався, брати стали готувати сестру у далеку подорож до Херсонеса.
На двох ґалерах прибули Анна з священиками вірменського походження та з дарами. Князь вийшов на берег у розшитих золотом шатах, у короні. Анна йому відразу сподобалась. Князя охрестили і дали йому ім’я Василь. Йому було 33 роки, Анні – 25 літ. Подарунки князь повернув з запевненням про те, що найкращим даром для нього є Анна. Також повернув і місто Херсонес.
Коньяк „Царівна Анна“.
1 серпня 988 року у Києві було призначене хрещення киян. Усі зайшли до Дніпра. Священики на плотах христили людей. Поганські боги були спалені, а головний бог Перун утоплений у ріці. У 992 році охристили Чернігів, у 1012 році – Смоленськ. Володимир зрікся своїх п’ятьох законних дружин Рогнеди, Горислави, Юлії, Малфіди та Милоліки, 300 інших дружин і 800 наложниць, залишившись лише з Анною. Він спорудив величні храми. Анна заснувала училища для навчання священиків, лікарні і притулки для старих, запросила вірменських майстрів прикрашати храми, годувала бідних киян.
Анна померла 1011 року, маючи 48 літ. Володимира та Анну поховали у саркофагах в Десятинній церві, що було новацією, бо візантійських імператорів не хоронили у храмах. Володимир помер 15 липня 1015 року. На престол зійшов його племінник Святополк, який ворогував з дядьком, а кияни воліли Бориса, сина Анни. Тоді Святополк послав убивць до Бориса і його брата Гліба. Лише 1019 року Ярослав, син Володимира від Рогнеди, прозваний Мудрим, вигнав Святополка з Києва і став князем. Свою дочку-красуню він назвав Анною на честь мачухи і видав за французького короля Генриха І.