Іван Багряний – український письменник‚ творчість якого дістала широке визнання за межами України. Його „Тигролови“ вийшли англійською мовою в Англії, США і Канаді‚ а також були видані німецькою (двома накладами), голяндською та еспанською мовами. „Сад Гетсиманський“ вийшов французькою мовою.
Про умови написання „Тигроловів“ І. Багряний помістив статтю „Народження книги“ в газеті „Українські вісті“ в 1956 році. В 1943 році І. Багряний та Аркадій Любченко відпочивали й лікувалися в містечку Моршині біля Стрия в Галичині. Під час розмови І. Багряний розповів А. Любченкові, що має на думці написати роман чи повість про своє перебування на засланні та втечу на Зеленому Клині. А. Любченко сміявся з такого зухвалого, на його думку, заміру писати повість чи роман. Твоє покликання‚ казав він‚ поезія.
Незабаром німецьке ґестапо арештувало А. Любченка й шукало І. Багряного, який співпрацював з пропаґандою УПА. Проте І. Багряного повідомив Максим Скорупський й порадив зникнути. Примістили його в будинку дирекції оселі в Моршині‚ в маленькій гарній кімнаті, яка мала ліжко, стіл, три стільці та грубку з газовим опаленням. Це було 18 листопада 1943 року. Ним мала опікуватися родина інженера моршинської оселі, яка мешкала на горішньому поверсі.
Не маючи що робити‚ І. Багряний згадав свою розмову з А. Любенком й попросив свого опікуна роздобути паперу та олівців. І. Багряний писав: „І я вхопився за це. Як топлений хапається за соломинку. Ця рятівнича соломинка: втекти від усього цього жаху, заглушити настирливе і підле чекання смерти, втекти в інший світ!“. Одного разу маленький син інженера запитав: „Вуйку! Що ти тут робиш? Я хочу також писати!“. І. Багряний дав йому червоний олівець і дозволив „писати“ на сторінках роману. Так вони удвох писали „Тигролови“. Хлопчина також просив написати щось для нього. І. Багряний написав там же „Казку про лелек та Павлика-мандрівника“. Книгу „Тигролови“ він написав за 14 днів.
Рукопис віддав на літературний конкурс у Львові‚ де книжка здобула першу нагороду. Твір віддали до друку в журналі „Вечірня година“. Редактор Василь Чапленко без згоди автора скоротив твір, поробив деякі зміни і змінив назву на „Звіролови“.
Коли І. Багряний побачив число „Вечірної години“ з його твором‚ то зпересердя подер його на дрібненькі шматки. Вже після війни І. Багряний відновив повний текст „Тигроловів“, які повністю появилися книгою в 1947 році.
Після смерти І. Багряного В. Чапленко в журналі „Нові дні“ виправдувався, що він не знав про статтю І. Багряного „Народження книги“ й про те, що І. Багряний нарікав на нього.
Ваша думка