Дмитро Малаков, відомий історик Києва, цього разу порадував читача книжкою, у якій докладно описано невелику вулицю столиці, в самому її центрі. Навіть кияни можуть не знати, що на місці бульвару Тараса Шевченка колись був оборонний земляний вал висотою 17 метрів. Власне, саме слово „бульвар“ французькою мовою означає „кріпосний вал“. Вал насипали, готуючись до оборони проти турків. Коли небезпеки не стало, вирішили вал зрівняти. Землю вивозили у яри. Утворилася довга вільна смуга, на якій насадили бульвар. Виникла Бульварно-Кудрявська вулиця. Назва підказувала, що вулиця єднає бульвар з районом Кудрявець.
Автор розповіді крок за кроком йде вулицею, розповідаючи про історію її будівель. З його розповіді постає історія самого Києва, котрий завжди був українським містом, хоч як не намагалися його русіфикувати північні сусіди.
На початку вулиці стоїть будинок, у якому містився 130-ий Херсонський піхотний полк, у якому служив військовий комендант Київщини в роки революції Костянтин Прісовський. За часів Гетьманату він був Генеральним хорунжим, потім еміґрував і жив у Франції, де підтримував зв’язки з вояками-ветеранами Української Народної Республіки.
Від вулиці відходить Чехівський провулок (раніше Харичків), в будинках якого жили реґент Володимирського собору Кузьма Демиденко, його зять Андрій Проценко – соліст Київської опери. Наступний будинок ч. 2 був пристанищем групи художників, серед яких найвідоміший Микола Пимоненко. Вони заснували тут художнє училище, у якому вчили молодь директор Федір Кричевський‚ Фотій Красицький, Олександер Мурашко, інші відомі мистці. Серед учнів були Іван Кавалерідзе, Анатоль Петрицький, Олександер Архипенко. У цьому ж будинку було відкрито гімназію ім. Кирило-Методіївського братства, у якій викладали Микола Зеров, Олександер Грушевський – брат відомого історика, Нестор Городовенко, Кирило Стеценко. З цієї гімназії пішли на бій під Крутами і не повернулися численні гімназисти.
В будинку ч. 4 восени 1918 року містилася редакція газети Всеукраїнської селянської спілки „Народна Воля“. Тут жив Єпископ Української Автокефальної Православної Церкви Петро Тарнавський, розстріляний 1938 року, а в будинку ч. 10 було засноване 1906 року Товарство „Просвіта“, яке очолив Борис Грінченко. Активними діячами його були Леся Українка, Олександер Кошиць, Микола Лисенко. Далі – будинок ч. 16, садиба редакції літературно-наукового місячника „Українська Хата“, який у 1910-1913 роках редаґували письменники Павло Богацький та Микита Шаповал. Перший з них під час революції був столичним отаманом, другий – міністром пошти і телеграфу.
Будинок ч. 27 береже пам’ять про німецьку родину Штайнгайлів, члени якої були активними українськими діячами. Барон Федір Штайнгайль був першим послом УНР в Німеччині, його сина Бориса вбили більшовики. На терені садиби містився пологовий будинок, у якому народилися відомі українки Тетяна Симиренко і Катерина Кричевська. До речі, Кричевські жили поблизу, на Обсерваторній вулиці.
В будинку ч. 8 жив з дружиною Б. Грінченко, коли складав словник української мови, а навпроти жив Михайло Чалий – приятель і біограф Тараса Шевченка, один з учасників його поховання в Каневі.
Під час німецької окупації в будинку ч. 24 містилася редакція газети „Українське Слово“, редакторів якої Івана Рогача з сестрою Анною, Олену Телігу з чоловіком Михайлом та інших вбили нацисти.
Автор книжки провів читачів також сусідніми вулицями, які теж бережуть пам’ять про історичні події та їхніх учасників. Книжка розповідає про вулиці, її архітекторів, мешканців, але попри це важко не зауважити, що ця вулиця як й інші вулиці столиці, навіть у російські та радянські часи була суто українською, увійшла в історію української держави.
Варто зазначити, що видання є серійним, вже вийшло кілька путівників у розділі рубрикою „Твій Київ“. Про них можна дізнатися на веб-сторінці видавництва: www.lybid.org.ua. Спеціялізоване видавництво „Либідь“ готує наступний путівник Д. Малакова „Від Кудрявця до Лук’янівки“.
З питань придбання та пересилки книжки можна звернутися у видавництво: www.lybid.org.ua, електронна пошта: [email protected]‚ тел.: (380-44) 278-1131.