Я прочитала книгу „Дороги життя“ Любови Василів-Базюк („Дороги життя: історичний роман“. Л. Василів-Базюк. Чернівці: „Букрек“, 2015. 832 стор.). Л. Василів-Базюк – наша, волинянка. Вона народилася у Камінь-Каширському районі‚ у селі Видерта, в сім’ї священика. Жила в Польщі, в Німеччині, а наостанок переїхала до Канади, у Торонто, де і проживає тепер. Останнім часом вона часто приїздить до України, бо безмежно любить її і пам’ятає, переживає за неї. На прохання своїх дітей та онуків вона написала книгу про своє життя, в якій описала важливі політичні події та соціяльні проблеми еміґраційного життя українців.
У романі відтворені історичні події, достовірні факти і моменти з її життя. Все, що пережила вона сама і її рідні та близькі. І дуже добре, що поділилася вона з нами своїм скарбом, для того, щоб ми знали, як можна робити добрі справи, творити їх щиро, від душі і без користи для себе.
З першої і до останньої сторінки у її романі відчувається любов і віра у Бога і в Україну. Вона часто приїздить в Україну і має багато розчарувань від побаченого у нас. Адже вона живе в країні, де цінують людей, дбають про них, дають змогу працювати в тій галузі, де людина може проявити свої здібності і принести користь.
Перебуваючи на Волині, Л. Базюк не оминула жодної домівки, де пройшли її дитячі роки. Вона цікавилася минулим і теперішнім життям своїх друзів дитинства і своїх родичів, не забула згадати про них в своїй книзі.
Після прочитаного я маю велике бажання творити і робити добро для тих, хто його потребує. У мене немає, звичайно, таких можливостей, але де я зможу допомогти, то допоможу!
Голоби‚ Волинська область