15 листопада український громадський діяч Василь Овсієнко надіслав до „Свободи“ вміщену нижче копію листа політика та громадського діяча Левка Лук’яненка до голови Служби Безпеки України Василя Грицака.
В засобах масової інформації 13 листопада з’явилася публікація Лариси Ніцой „Новий скандал у Міносвіти“ про антидержавну діяльність учених Академії педагогічних наук України (АПНУ) та директора департаменту Міністерства освіти й науки України. Перший співучасник злочину – АПНУ – в період збройного конфлікту надав допомогу Росії в проведенні підривної діяльности проти України у формі виготовлення опитувальника учнів 7-11 клясів.
Перше. Опитувальник державна установа АПНУ виготовила не державною мовою, чим порушила п. 1 і 2 статті 10 Конституції України.
Друге. Питальник поширює думку проти незалежности України за приєднання її до Росії.
Третє. Культуру Росії (азіятської країни) й України (европейської країни) називає однаковими, що є аґітацією до об’єднання, тобто повернення України в колоніяльний стан.
Четверте. Прямо закликає до створення однієї держави України з Росією.
П’яте. Питальник поширює думку про розвал України на кілька держав.
У кожному питанні півдесятка варіянтів відповідей, тобто багаторазове повторення антидержавних думок, що є допомогою іншій державі в проведенні підривної діяльности.
Ці дії мають у собі склад злочину, передбаченого ст. 111 Кримінального кодексу України (ККУ) – державна зрада.
Директор департаменту міністерства 24 жовтня, знаючи про антидержавний зміст документу, розіслав його місцевим органам освіти для поширення його змісту. Обставини, що обтяжують вину злочинців: злочин вчинила група осіб (п. 2 ст. 67 ККУ); злочин скоїла група в „умовах воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій“ (п.11 ст.67 ККУ); злочин скоєно „загальнонебезпечним способом“ (п.12 ст. 67 ККУ).
На підставі повище сказаного прошу негайно порушити кримінальну справу, провести розслідування й припинити антидержавну діяльність.
1918 року більшовики спрямували своїх аґітаторів у військові частини УНР. З великої демократичности української влади їм не закрили доступ до українських вояків. Це призвело до розкладу армії і втрати незалежности УНР. Україна повернулася на 70 років у московське колоніяльне рабство. Не повторіть помилку наших дідів!