16 грудня, 2016

З огляду на українську діяспору

У 2012 році в місті Суми під егідою громадської організації „Сумщина-Світ“ відбулася конференція „Українські засоби масової інформації за кордоном: історія, сьогодення, перспективи“, участь в якій взяли представники українських діяспорних засобів масової інформації – Ярослав Присташ (газета і веб-сторінка українців у Польщі „Наше слово“), Тарас Чернега (газета українців в Казахстані „Українські новини“) і Василь Коломацький ( „Кобза“) з Канади.

На початку плянувалась численніша конференція – з участю представників діяспорних медія з 13 країн і дистанційної участи ще з сімох країн, але через брак фінансування було проведено лише пілотний з’їзд. Ідея конференції полягала в розробці концепції об’єднання діяспорних ЗМІ та утворення єдиного порталу українських діяспорних медія.

Мова про об’єднання діяспорних ЗМІ йде давно, адже ресурс закордонного українства досить потужний‚ але не надто активно використовується самою Україною. Тим більше, ні для кого не секрет, що одна з основних проблем сьогоднішньої України в тому, що існує істотний брак фінансових і людських ресурсів для роботи з українським інформаційним полем.

Але Революція Гідности та події, що послідували після неї, спонукали діяспору активніше діяти. Почали з’являтися різні ініціятиви, медія-аґреґатори та різні веб-сторінки відповідного напрямку. Деякі виявилися досить успішними та цікавими.

„Ґлобал Юкрейн“ — гарний приклад реалізації концепції об’єднання діяспорних медія. Ідея проєкту полягає в розвитку стратегії народної культурної та бізнес-дипломатії за допомогою розбудови комунікаційної плятформи з найактивнішими українськими провідними діячами на ґльобальному рівні.

Конґрес ініціятив“

З 29 вересня по 1 жовтня в польському Любліні відбувався конґрес ініціятив країн „Східнього партнерства“, котрий зібрав понад 1,000 делеґатів та гостей. Сам захід проводився під патронатом мерії міста Люблін, Европейської Комісії, Міністерства закордонних справ Польщі та низки інших партнерів.

Хоча в групу країн „Східнього партнерства“ входять шість держав – Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна, майже всю увагу цього разу було приділено Україні та проблемам у зв’язці „Україна-Польща-ЕС“.

Однією з ключових загальних тем була інформаційна. У перший день конґресу проводилася панельна дискусія „Медія-революція в Україні — ситуація в ЗМІ опісля двох років після політичних змін“. Учасники висловили свої думки щодо сучасного стану та проблем українських медіа, поділилися думками стосовно можливостей вдосконалення роботи українських ЗМІ. І хоча дискусія поміж доповідачами точилася досить активна і було різне бачення вирішення внутрішніх та зовнішніх проблем українських медія та вдосконалення їхньої роботи, але загально делеґати і гості зійшлися в одному — проблеми з українським інфополем є, вони відчутні і заважають подальшому розвитку держави.

Окремо говорилося про брак ресурсів на створення повноцінної робочої моделі. Тому представник діяспори Олександр Двоєконко запропонував активніше використовувати потенціял закордонного українства в роботі зі ЗМІ, адже діяспорний ресурс є досить перспективним та потужним, та подав приклад вищезгаданої ініціятиви „Ґлобал Юкрейн“

Чим може допомогти діяспора?

Щоб зрозуміти що таке українська діяспора, слід  нагадати, що за межами України перебуває від 15 до 20 млн. українців. В різні часи та з різною метою ці люди були вимушені виїхати за межі рідної землі, але більшість з них не забувають про своє коріння. В демократичних розвинутих країнах свідомі українці є повноцінними членами громадянського суспільства — вони утворюють професійні спілки, бізнесові асоціяції, фонди, громадські та політичні організації. Говорячи простими словами, далеко не всі українці знаходяться на заробітках за кордоном, значна частина, переважно з ранніх хвиль міґрації, давно вже досягла високого рівня розвитку свого потенціялу, працюючи на високих державних, бізнесових чи наукових посадах.

Всі вони так чи інакше є лобістами сучасної України, а в сьогоднішніх умовах це дуже важливо. За останні роки після Революції Гідности вже двоє представників діяспори змогли втілити свої знання і професіоналізм на міністерських посадах, зокрема Наталія Яресько протягом двох років обіймала посаду міністра фінансів України, а проблематичну галузь охорони здоров’я нещодавно взяла на свої плечі Уляна Супрун. Додамо до цих прикладів незліченну кількість добровольців, консультантів та підприємців з діяспори, котрі приїхали до України реалізовувати свій потенціял, і можна сміло констатувати, що діяспора є невід’ємною частиною держави.

Так само діяспора може бути невід’ємною частиною українського інформаційного простору.

Для прикладу, можна організувати вишкіл для майбутніх діяспорних журналістів, керівників прес-центрів в різних країнах світу з залученням провідних медійних фахівців з України та діяспори. Цільовою авдиторією в подібному заході буде, здебільшого, молода діяспора, майбутні журналісти та медійщики, котрим буде цікаво спробувати реалізувати свій потенціял в діяспорних та українських медія. Будь-які тренінґи чи вишколи в медійній сфері будуть цікаві та затребувані. Таким чином, поступово можливо створити справжню україномовну інформаційну мережу, що буде складатися з фахівців та знавців своєї справи.

Україна у вирішенні своїх проблем має розраховувати, передусім, сама на себе. А діяспора – це частина України за кордоном, котра може сприяти скорішій адаптації держави до нових реалій, бути лобістом для всіх сфер державного життя. Тому хочу ще раз наголосити: дуже важливо приділяти увагу досягненню певної синерґії в діях українців в Україні та за її межами у вирішенні нагальних українських проблем. Об’єднуючи потенціяли України і закордонного українства, можна створити потужне українське лобі, зміцнити свої позиції на медія-фронтах, стати конкурентоспроможними і, головне, самим усвідомити для себе, що само по собі це не станеться, і ніхто за нас, крім нас самих,  це не зробить.

Коментарі закриті.