ТОРОНТО. – 14 червня у Науковому Товаристві ім. Шевченка (НТШ) з доповіддю „Україна: стан економічних реформ і корупції“ виступив проф. Василь Калимон. Голова НТШ д-р Дарія Даревич привітала присутніх, проф. В. Калимона та його дружину Ольгу і запросила проф. Максима Тарнавського представити доповідача.
М. Тарнавський сказав, що має велику честь розповісти про В. Калимона – професора-емерита Університету Західнього Онтаріо, викладача різних університетів, включаючи Гарвардський, відомого науковця, який багато друкується, а також є відомим дорадником, консультантом у тому числі – в Міністерстві економіки України.
Проф. В. Калимон почав свій виступ з застереження, що йому нелегко говорити українською мовою на економічні теми, тому перепросив за вживання англійських слів. Бути дорадником в Україні – нелегка праця, є багато причин для розчарування, зазначив проф. В. Калимон. Сказати, що в Україні немає жодних економічних реформ не можна, але потрібно провести дуже багато принципових змін, щоб вивести економіку на потенційний зріст.
Доповідач повідомив про певні успіхи. До найголовніших з них проф. В. Калимон зарахував стабілізацію бюджету. Дефіцит урядового бюджету значно зменшився. „Наталія Яресько була міністром фінансів, я її дуже шаную, – сказав доповідач, – вона спричинилася до дійсних реформ. Її вже немає в уряді, на жаль, як і багатьох інших реформаторів“. Значно знизилася інфляція. Минулого року вона становила 40 відс., а цього року – лише 12 відс. Стабілізувалася гривня – 25 грн. до 1 дол.
Найзначнішою реформою, на думку проф. В. Калимона, стали ціни на газ. Вони були абсурдні, велика частина газу розкрадалася. Уряд Володимира Гройсмана проголосив, що ціни на газ в Україні наближаються до ринкових – це дуже важливе досягнення. Важливо одначе вказати, що без цілковитої реформи усієї системи нафтогазового господарства цей позитивний крок не може змінити ситуацію на краще.
Поважний успіх у формі урядових закупів зменшує корупцію у різноманітних закупівлях, включаючи мілітарні. Це ще не повний успіх, але рух до нього. Також важливою позитивною рисою сучасної української економіки є реструктуризація боргів, сказав доповідач.
Не є нормальним тримільйонний борг Росії – Віктор Янукович позичив гроші і поклав на свій рахунок. Був певний проґрес у податковій системі, але ще далеко до норми. Певні успіхи є у зниженні кількости аґенцій, котрі реґулюють економічне життя. Вони були джерелом хабарів. Трохи поменшало бюрократії, числа урядовців.
Почалися реформи банкової системи. Панував страшенний хаос, у банках було багато корупційних грошей. Тепер починається порядок, є певний поступ. Ці реформи не допроваджені до кінця, не є вдосконалені, але початок зроблено. 70 банків зачинили.
Які стоять завдання перед економікою України? На думку доповідача, найголовнішою проблемою є те, що земля ще не приватизована. Уже 20 років тому видали селянам сертифікати на паї, але немає можливости правильно використовувати землю – не можна її продати, купити, закладати у банку як завдаток. Малі фарми не можуть функціонувати, розбудовуватися. Популісти кажуть, що це потрібно для людей. Але насправді ситуацію використовують великі олігархи, які володіють великими площами землі. Навіть реєстрація паїв так багато коштує, що ніхто не може це собі дозволити. Цей потенціял не використовується. Плян В. Гройсмана включає можливість розглядати приватизацію землі.
Другим важливим завданням, на думку проф. В. Калимона, є приватизація урядових підприємств, котрих в Україні налічується 4,000. Процес приватизації застряг. Навколо тих підприємств є багато корупції. Керівники творять дефіцит, який покривається із державного бюджету. Політичні партії цю ситуацію підтримують. Деякі підприємства є стратегічними – нафтогаз, труби. Ті, що продукують потяги, в Україні теж відносять до стратегічних, але доповідач не погоджується з такою думкою.
В Одесі є хемічна фабрика, на якій панує страшна корупція. Ця фабрика прямує до приватизації, але це дуже незначна частина. Є велика потреба перебудувати управління – замінити ставлеників політичних партій професіоналами. Найбільш складна ситуація – в „Укрнафті“. Ігор Коломойський бльокує усі дивіденди українського уряду уже роками. Пробували відібрати у нього владу, але він каже, що підписав договір з Юлією Тимошенко на право призначати управителів.
Є велика проблема бюрократії. 200 тис. осіб працюють у Міністерстві економіки. На папері вони майже нічого не заробляють – живуть з хабарів, тому там тримаються. Вимагають хабарі за найменшу послугу. Треба зменшити число працівників і підвищити платню тим, котрі залишаться. Популісти кажуть, що платня має бути контрольованою, але, як хочемо мати чесних службовців, то треба платити так, щоб можна було жити, додав проф. В. Калимон.
Податкова система просякла корупцією. Система збору податків потребує кардинальних змін. Велика проблема – пенсійний фонд. Пересічні пенсії в Україні страшенно мізерні – не до вижиття. Бюрократи використовують пенсії для себе. Вік пенсійний мусить бути підвищений. На сьогодні українці мають право іти на пенсію у 50 років.
Економіка не може існувати при такій корупції. Україна знаходиться на рівні Зімбабве. Найважливіша річ, найважливіша реформа – боротьба з корупцією. Найбільш корумпованими є олігархи, продовжував доповідач. Вони творять монополістичні системи. Ринат Ахметов використовує електрику. Найгіршим є те, що олігархи стримують усі реформи. Вони контролюють політичний процес, бльокують виконання законів. Найкращий приклад – антикорупційне бюро. Все це страшенно перешкоджає розвиткові малих і середніх підприємств. Монополісти не хочуть конкуренції, а це відлякує закордонний капітал. При такій корупції жодні великі гроші не прийдуть в Україну. Корупція створює колосальний тиск на бюджет. Олігархи ухиляються від сплати податків. У прокуратурі й поліції глибоких реформ нема – змінили тільки тих, що працюють у автоінспекції.
Щоправда, є певні позитивні речі, наприклад, можливість розвинути торгівлю з Европою. Набагато зменшилася торгівля з Росією. Є добрий ІТ-сектор. Величезний потенціял має аґробізнес. Україна може стати незалежною в енерґетиці за п’ять-шість років. Олег Гаврилишин завершив роботу над книгою, з якої можна більше довідатися про ці питання.
Доповідь викликала велике зацікавлення і жваву дискусію.