Кілька років тому в Львові рятівникові Відня, уродженцю села Кульчиці, що на Львівщині‚ Юрієві-Францеві Кульчицькому встановили пам’ятник. Саме він понад 300 років тому заснував у Відні звичай пиття кави, який швидко поширився в інших країнах.
Під час турецької навали на Відень в другій половині XVII ст. завдяки проведеному ним блискучому розвідувально-диверсійному рейду в тилу супротивника була отримана важлива інформація про реальні сили ворога та пляни його наступу. Військо розгромило величезну турецьку армію з найменшими втратами під австрійською столицею у знаменитій битві европейських народів 12 вересня 1683 року під проводом польського короля Яна ІІІ Собєського.
Коли видатний українець після битви вирішив вийти на спочинок, то на його власне прохання отримав від вдячних австрійців не дуже зрозумілу для них тоді винагороду: всі захоплені у ворога запаси кави в зернах (близько 300 мішків).
Скульптурне зображення Юрія-Франца Кульчицького у Відні.
Справа в тому, що свого часу, беручи участь в численних сутичках з турками на території нинішньої Херсонщини, Ю. Кульчицький потрапив у турецький полон і кілька років провів в тогочасній Бесарабії як „розконвойований“ заручник, поки з полону його не викупили сербські купці. Там він досконало опанував технологію приготування тоді невідомого в Европі напою, заснувавши потім у Відні кавову традицію.
Початкові спроби відкрити перші кав’ярні в Европі робили й до нього вірменські та єврейські купці, але через майже смоляну густоту та гіркий присмак, які так полюбляли тогочасні турки і араби, новий напій спочатку особливої популярности серед европейців не надбав. А Ватикан навіть оголосив каву „чортовою сажею“.
Однак саме Ю. Кульчицький почав додавати до свіжо звареної кави вершки та цукор. Спочатку він сам розносив каву на срібній таці вулицями австрійської столиці, а потім відкрив там першу кав’ярню під назвою „Синя пляшка“. Новітній трунок незабаром набув такої популярности серед віденців, що через деякий час у багатьох місцях міста почали діяти подібні заклади, а Ю. Кульчицький очолив співтовариство продавців кави.
Австрійці досі пам’ятають і поважають українця, бо саме йому вони зобов’язані знаменитою на весь світ віденською кавою. Ще в 1862 році одну з віденських вулиць було названо на честь Ю.-Ф. Кульчицького, а в 1885 році на одному з наріжних будинків цієї вулиці на його честь була встановлена бронзова скульптура – одягнутий у турецький стрій козак, який тримає тацю з невеличкими філіжанками кави. Також у Відні і понині існує популярна кав’ярня з промовистою назвою „Grand Cafe Zwirina zum Kolschitzky“.
Після Відня Ю. Кульчицький відкрив власну кав’ярню і у Львові. Тут його теж пам’ятають і поважають. Львівський пам’ятник роботи скульптора Романа Кікти виготовлений з бронзи, а постамент – з ґраніту. А щоб розкрити образ Ю. Кульчицького повністю, тут присутня геральдична стела, на якій зображений герб роду Кульчицьких. Алегорія зброї говорить про те, що він був славним лицарем. Мішок, з якого висипаються кавові зерна і перетворюються в золоті монети, символізує, що Ю. Кульчицький був і хорошим підприємцем. А клясичний кавник і паруюче горнятко свідчать, що саме він навчив культуру споживання кави всю Европу. І нарешті, козацька сережка у вусі, тобто „кульчик“, символізує те, що він власне і є Кульчицький.
Львів