Навіть кілька годин перебування в Золочівському замку дають змогу перенестись в давню історію. Замок у 60 кілометрах від Львова колись був на перетині торгових щляхів. Це було дерев’яне укріплення з палісадом, яке називалось Радече і яке татаро-монгольська навала стерла з лиця землі. Пізніше на місці знищеного укріплення відродилося життя. Золочівське поселення на пагорбі Купина король подарував маґнатові Янові Сенінському за заслуги перед вітчизною у 1441 році. Стратегічно важливе розташування забезпечило Золочеву отримання Маґдебурзького права в 1523 році.
Вже пізніше місто перейшло до каштеляна Познані Андрія Гурка. Дякуючи саме йому в Золочеві з’явилися численні ремісничі об’єднання, поширилися торгівельно-економічні зв’язки. Далі в історії Золочівського замку був бій з військами Богдана Хмельницького з активною підтримкою місцевого населення, коли при придушенні повстання місто впало у руїнах.Також була шестиденна турецька облога 1672 року, коли фортеця стала на шляху війська Османської імперії на підступах до Львова. Це була чергове падіння цитаделі.
Маштабна реконструкція з перебудовою була проведена в 1872 році. Австрійський уряд знайшов нове застосування замкові з високими товстими стінами – тепер то була державна в’язниця. Таке призначення Золочівському замку судилося тримати до 1953 року в Австро-Угорщині, Польщі, СРСР, Німеччині і знову в СРСР. Після Другої світової війни тут розмістилось технічне училище.
Тільки в 1972 році колишня королівська резиденція перейшла у ведення Львівської ґалерії мистецтв. Тоді і почалася маштабна реконструкція.
Коли Україна стала незалежною‚ у Золочівської твердині був у 1995 році встановлений пам’ятник усім безвинно загиблим, замученим катами з НКВД в період з 1938 по 1941 роки.
Золочівський замок на пагорбі Купина являє собою квадрат з бастіонами по кутах. Протяжність його стіни, що сягала висоти 11 метрів, перевищує 100 метрів, по краях зведені шестикутні вежі. Відновлено глибокий рів навколо та підйомний міст. Нині в стінах палацу розташовується експозиція Львівської ґалерії мистецтв – „Інтер’єри ХVІІ століття” і „Золочівська історія”.
Одна з веж замку.
За головними воротами постає перлина комплексу – Китайський палац, всередині якого розташовані експонати східнього напрямку архітектури на українській території, предмети культури, мистецтва і культу Індії, Китаю, Японії.
Недалеко розмістилась двоповерхова будівля Великого житлового палацу, який з серпня 2009 року відкрито для огляду. Можна оглянути експозиції з історії замку, тюремного часу, палацову капличку Благовіщення, королівську скарбницю з реконструкцією корони Данила Галицького. Всього ж представлено понад 550 експонатів, у тому числі живопис, меблі, зброя, порцеляна, скульптура, килими, мисливські трофеї.
Відвідувачі збираються біля каменів з зашифрованими написами, які ще не прочитані й досі. Їх привезли з села Новосілки, що недалеко від Золочева. Найбільший камінь важить 10 тонн. У 2001 році у Золочівському замку побував референт Папи Івана-Павла ІІ. Він висловив думку, що це старопольська мова, якою користувалися до середини XIV ст.
На території є діюча капличка, яку освятив 21 червня 2004 року Патріярх Любомир Гузар. Служби у ній відбуваються двічі у рік: на Благовіщення (храмове свято) і в роковини репресій – у першу неділю липня.