ДОКУМЕНТ ЧАСУ
Створена у 20-ту річницю референдуму Ініціятивна група „Першого грудня“, до якої ввійшли чільні представники національної інтеліґенції – В’ячеслав Брюховецький, Кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Захаров, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський – має на меті домогтися встановлення в країні нових правил гри. Про це йдеться у документі Групи‚ текст якого вміщуємо нижче.
Інколи корисно подивитися на себе очима наших ворогів.
Один з них, „червоний Бонапарт“ Лев Троцький, наприкінці 1919 року пояснював „аґітаторам-комуністам на Україні“, як слід вести пропаґандистсько-підривну роботу, використовуючи „побутові особливості характеру українців“:
„В українцях часом прокидається страшний дух – „вільний дух запорізького козацтва й гайдамаків“, який „кипить, бурлить, наче грізний Дніпро на своїх порогах і змушує українців творити чудеса хоробрости, – нагадував він. – Це той самий дух свободи, який давав українцям нелюдську силу протягом сотні літ, щоб воювати проти поневолювачів: поляків, росіян, татар і турків і здобувати над ними блискучі перемоги“.
Проте ці перемоги, вів далі Л. Троцький, завжди зводилися нанівець, тому що українцям заважали „безмежна довірливість і поступливість, а також відсутність усвідомлення необхідности постійної міцної злютованости всіх членів держави не тільки в час війни”.
І все летіло шкереберть. На радість ворогам.
Чи змінилося щось із тих пір? Чи стали іншими наші вороги?
І головне: чи стали іншими ми самі? Чи позбулися своєї наївности? Чи дбаємо про міцну злютованість нації?
Якби ж то!
Історія нічого не навчила нас, бо ми виявилися кепськими учнями в її школі. Усі воюють з усіма. Дехто ладен національною ідеєю зробити гасло „Бий своїх, щоб чужі боялись!“. Але „чужі“ не бояться – тільки тішаться.
Політична еліта – у полоні корисливих або ж вузьких партійних інтересів. Гідність людини, пам’ять про Майдан розчиняється у чварах і корупційних комбінаціях злодійкуватих можновладців.
Влада все ще, як і в найгірші часи, залишається бізнесом. Олігархічна система законсервувалася і чинить шалений спротив реформам.
Так не може тривати вічно. Надто тяжку ціну сплатили українці за те, щоб жити по-людськи.
Україна не має права на чергове самознищення через брак волі до внутрішньої консолідації нації.
Пам’ятайте про це, політики!
І Шевченкове пам’ятайте: „Схаменіться, будьте люде, бо лихо вам буде!“.
„Українська правда“‚ 9 грудня