12 листопада колишні політв’язні комуністичних режимів, представники національно-визвольних рухів та правозахисники з різних країн оприлюднили відкрите звернення до світової спільноти з вимогою зупинити аґресію Росії в Україні, зробити все для деокупації Криму та припинення утисків кримських татар. Нижче знайомимо наших читачів з текстом цього документу (за публікацією веб-сторінки „Еспресо ТV).
…Успіх української демократії – це ключ до цивілізаційного перетворення всього посткомуністичного простору. І навпаки, поразка української демократії – це пряма загроза відродження геополітичного утворення, яке становить небезпеку для життєвих інтересів усього світу.
Час тільки підтвердив справедливість цих висновків і занурив усіх нас в огидні наслідки іґнорування їх.
Незасуджені злочини комунізму стали зернами нового чекістського режиму в Росії, який зруйнував цивілізаційні перспективи російського народу і розхитує увесь світовий лад. На совісті цього режиму – війна в Грузії, анексія Криму, війна на сході України, погрози на адресу країн Прибалтики, атомний шантаж усього світу, злочинні бомбардування мирних мешканців Сирії. Цей перелік злодіянь неминуче буде продовжено, якщо згаданий режим не зупинити.
Останнім часом силу підривних акцій та інформаційної війни відчули на собі також країни демократичного Заходу. Рівень їхньої наївної довірливости й нездатности розрізняти правду і брехню стає дедалі небезпечнішим. Як наслідок, прийняті ними рішення часто неефективні, а іноді й помилкові. Небажання політиків Заходу подивитись правді в очі, яке вони виправдовують небажанням втягнутися в нову холодну війну, тільки прискорює сповзання у кризу.
Виклик, кинутий путінським режимом усій світовій спільноті, дуже небезпечний. Рівень цієї небезпеки відчуваємо ми – люди, що пізнали цинізм, облудність і злочинність чекістського режиму на власній долі. Тому ми рішуче застерігаємо уряди й народи демократичних країн від нових ілюзорних спроб „умиротворення аґресора“. Шукати середнє аритметичне між добром і злом означає – потурати злу.
Ми не маємо готових рецептів для лікування нинішньої хвороби; знайти їх можна тільки об’єднавши зусилля всіх людей доброї волі. Однак‚ ми бачимо певні передумови для знаходження правильного виходу з цієї ситуації:
1. Ми висловлюємо щиру солідарність з кримськотатарським народом, змушеним переживати другу за останні 72 роки масову трагедію, і засуджуємо переслідування кримських татар з боку окупаційного режиму, зокрема заборону діяльности їхнього найвищого представницького органу – Меджлісу кримськотатарського народу. Ненасильницький шлях, обраний керівництвом цього народу для боротьби за його права, не лише викликає захоплення, а й морально зобов’язує інші народи виступити на його захист.
2. Деокупація Криму, відновлення територіяльної цілісности України, захист прав і свобод людини, корінного кримськотатарського народу і всіх етнічних груп Криму – це тест для совісті всього світу. Будь-яка поступка аґресорові, яка приносить позірний мир, буде обтяжена подальшими світовими катаклізмами.
3. Повернення Криму до складу України необхідне як акт відновлення справедливости, законности і світового ладу. Україна і вся світова спільнота повинні виробити „дорожну карту“ для забезпечення права кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній території у складі України.
4. Ми рішуче засуджуємо аґресію Російської Федерації проти незалежної України. Висловлюємо щире співчуття сім’ям, що зазнали тяжких втрат у результаті окупації Криму і частини східної України.
5. Ми вимагаємо припинити викрадення і вбивства кримських татар в окупованому Криму, розслідувати обставини вчинених злочинів і притягнути до відповідальности їхніх винуватців.
6. Ми наполягаємо на негайному звільненні всіх громадян України, яких незаконно утримують у тюрмах і слідчих ізоляторах на території Росії у тимчасово окупованому Криму і на контрольованій бойовиками частині територій Луганської та Донецької областей.
7. Ми закликаємо міжнародну спільноту вимагати від Російської Федерації припинити демографічну інтервенцію і спроби насильницьким чином змінити етнічну картину Криму.
8. Відновлення територіяльної цілісности України в міжнародно визнаних кордонах є необхідною передумовою для забезпечення миру і демократичних свобод на сході країни та в Криму.
10. Воєнна аґресія Російської Федерації вимагає мобілізації зусиль всього українського народу для захисту національного суверенітету. В цих умовах успіх демократичних перетворень в Україні – головний чинник перемоги над аґресором.
11. Ми солідарні з усіма росіянами, які засуджують нелюдську політику російського керівництва, й готові разом з ними шукати моделі майбутнього співіснування наших держав. Наш осуд чинного режиму в Росії стосується російського народу тільки тією мірою, якою він підтримує злочинні дії свого керівництва.
12. Ненависть, насильство й облуда, на яких зростав путінський режим в Росії, здатні підірвати процес примирення і взаємної співпраці, завдяки якому зароджувалась нова Европа. Вже тепер національний егоїзм, недовіра й гординя, історичні порахунки стають азартною модою, що здатна отруїти весь механізм міжнародних взаємин. Такий шлях визначить подальші поступками щораз більшому популізму, але не дасть можливости вирішити проблеми сучасного світу.
13. Нікому не під силу змінити старий як світ закон: незасуджені й неспокутувані злочини стають зернами нових злочинств. Світ не зможе розвиватися далі, якщо злочинні дії комуністичних режимів і подальших їхніх чекістських реінкарнацій: ҐУЛАҐ і Голодомор, катування і страти, депортації та винищення народів, гібридні війни – не будуть засуджені як геноцид, злочини проти людства і військові злочини.
З усіх льокальних чи світових криз вихід завжди один і той самий – повернення до тих цінностей, що лежать в основі людської цивілізації. Саме ці цінності споріднюють нас із динамічним сучасним світом. Віднайти мир і безпеку, зрікаючись цих цінностей, неможливо.
Колишні політичні в’язні комуністичних режимів, правозахисники та інші учасники ІІ Кримського Форуму колишніх політв’язнів комуністичних режимів (Україна, Львів, 11 листопада 2016 року)‚ у підписі – 80 прізвищ.
1. Паруйр Айрікян (Вірменія)
2. Алім Алієв (Україна)
3. Вардан Арутюнян (Вірменія)
4. Геннадій Афанасьєв (Україна)
5. Ґульнара Бекірова (Україна)
6. Наталія Беліцер (Україна)
7. Йосиф Бєґун (Ізраїль)
8. Галина Болотова (Україна)
9. Тетяна Боннер-Янкелевич (США)
10. Валери Буйвал (Бєларусь)
11. Леонардас Вілкас (Литва)
12. Марія Гель (Україна)
13. Петр Глєбовіч (Польща)
14. Микола Горбаль (Україна)
15. Богдан Горинь (Україна)
16. Таріел Ґвініашвілі (Грузія)
17. Борис Ґудзяк (Франція)
18. Олесь Дяк (Україна)
19. Юрій Зайцев (Україна)
20. Роман Залескі (Польща)
21. Таїсія Зарецька (Україна)
22. Олесь Зарецький (Україна)
23. Євген Захаров (Україна)
24. Йосип Зісельс (Україна)
25. Леонардс Інкінс (Латвія)
26. Сінавер Кадиров (Україна)
27. Роман Калапач (Україна)
28. Стасіс Каушиніс (Литва)
29. Ірина Кізілова (Російська Федерація)
30. Іван Ковальов (США)
31. Сергій Ковальов (Російська Федерація)
32. Лідія Ковальчук (Україна)
33. Данута Куронь (Польща)
34. Ярослав Курскі (Польща)
35. Павло Літвінов (США)
36. Лариса Лохвицька (Україна)
37. Мирослав Левицький (Україна)
38. Люба Маринович (Україна)
39. Мирослав Маринович (Україна)
40. Микола Матусевич (Україна)
41. Леонід Мілявський (Україна)
42. Адам Міхнік (Польща)
43. Раїса Мороз (Канада)
44. Калью Мятік (Естонія)
45. Віктор Нійтсоо (Естонія)
46. Євген Обертас (Україна)
47. Герман Обухов (США)
48. Василь Овсієнко (Україна)
49. Тетяна Осіпова (Ковальова) (США)
50. Павло Отченашенко (Україна)
51. Віктор Пєстов (Російська Федерація)
52. Саулюс Печелюнас (Литва)
53. Олександр Подрабінек (Російська Федерація)
54. Зорян Попадюк (Україна)
55. Данута Пшивара (Польща)
56. Олекса Різників (Україна)
57. Ярослава Різникова (Україна)
58. Ганна Садовська (Україна)
59. Айше Сейтмуратова (США)
60. Олексій Смірнов-Костєрін (Російська Федерація)
61. Орися Сокульська (Україна)
62. Ґражина Станішевська (Польща)
63. Абмеджит Сулейманов (Україна)
64. Вольфґанґ Темплін (Німеччина)
65. Марія Трофимович (Україна)
66. Андрюс Тучкус (Литва)
67. Пьотр Тима (Польща)
68. Іван Фещук (Україна)
69. Євген Фіялко (Україна)
70. Ізабелла Хрусьлінська (Польща)
71. Інна Чернявська-Набока (Україна)
72. Рефат Чубаров (Україна)
73. Різа Шевкієв (Україна)
74. Олесь Шевченко (Україна)
75. Петрушка Шустрова (Чехія)
76. Олександра Шухевич (Україна)
77. Юрій Шухевич (Україна)
78. Ґаяна Юксель (Україна)
79. Лаґле Парек (Естонія)
80. Калле Юрґенсон (Естонія)