13 жовтня, 2016

„Закон Савченко“ і злочинність

Брутальне вбивство 25 вересня у Дніпрі двох молодих поліцаїв‚ яке скоїв суджений раніше чоловік‚ знову привернуло громадську увагу до так званого „закону Савченко“‚ за яким впроваджено зарахування судом попереднього ув’язнення у строк покарання. Проєкт закону подала до Верховної Ради народний депутат від фракції „Батьківщина“ Надія Савченко. Закон „Про вдосконалення порядку зарахування судом попереднього ув’язнення в строк покарання“ набрав чинности 24 грудня 2015 року. Закон передбачає зарахування одного дня попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Перший заступник голови Національної поліції Вадим Троян заявив, що згідно з цим законом 34 тис. ув’язнених підлягають звільненню у 2016 році. Міністер внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що введений в дію закон призвів до масового виходу з в’язниць людей, які вчинили тяжкі злочини.

В Генеральній прокуратурі України теж закликали народних депутатів внести зміни у „закон Савченко“. Прокурор Владислав Куценко пояснив‚ що зміни повинні визначати‚ що засуджений за тяжкі злочини не мав права достроково виходити на волю.

Прем’єр-міністер Володимир Гройсман виступив за скасування чи зміну „закону Савченко“. „Я вважаю, що закон спростив відповідальність злочинців‚ дав можливість десяткам тисяч злочинців вийти сьогодні на свободу. Цих людей випускають, і вони знову починають вбивати, грабувати і ґвалтувати“, – заявив В. Гройсман. 5 жовтня Кабінет міністрів України погодив зміни до так званого „закону Савченко“ щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання. Представляючи зміни до закону, Міністер юстиції Павло Петренко розповів, що наразі за цим законом підлягають звільненню 35 тис. осіб, вже звільнено 8,500 осіб. З зазначених тільки за декілька місяців 900 осіб вчинили тяжкі і особливо тяжкі злочини: 27 навмисних вбивств, 21 тілесне ушкодження (важкі і особливо важкі), 12 зґвалтувань, 670 крадіжок, 172 грабежі, 68 розбоїв, 43 шахрайства, 23 хуліганства. Уряд пропонує, щоб формула зарахування перебування в ізоляторі „один день за два дні“  залишалася тільки для тих осіб, які вчинили легкі чи середньої тяжкости злочини. Всі особи, які є рецидивістами, вчинили тяжкі або особливо тяжкі злочини не матимуть можливости отримувати такого роду зарахування.

Оборонці закону вважають‚ що він обумовлений поганими умовами утримання людей в слідчих ізоляторах і задовгим слідством. Правники застерігають‚ що особи під слідством навмисне затягуватимуть його терміни‚ щоб отримати більше „пільгового часу“ в колоніях після суду. Треба поліпшити побутові умови в ізоляторях і обмежити терміни судового слідства. На волю виходять тисячі ув’язнених‚ тож в Україні слід чекати зростання злочинности. Про це вже попередив Борис Захаров, керівник Адвокатського центру Української Гельсінкської спілки: „Ми виявляємо милосердя до людей, які його не заслуговують“. В цілому ж дивною видається законотворчість Верховної Ради‚ яка у гонитві за популізмом приймає недосконалі закони.

Коментарі закриті.