КИЇВ. – 22 грудня 2016 року Державне аґентство України з управління зоною відчуження Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) влаштувало для журналістів екскурсію в Чорнобильську зону, щоб показати зміни, що сталися на ЧАЕС та перспективи, що очікують зону відчуження найближчим часом.
Після майже трьохгодинної подорожі досить похмурим в цю пору року Чорнобильським поліссям наш автобус досягнув мети. Після проходження огляду ми в’їхали на територію нового сховища відпрацьованого ядерного палива, де нас керівництво ознайомило з введенням в дію нових сховищ для переміщення та сухого зберігання протягом 100 років відпрацьованого палива з трьох бльоків ЧАЕС.
В міжнародному проєкті вартістю в 381 млн. евро задіяно 14 країн-донорів. У 22 бункери енерґетики почати закладати радіоактивні „елементи смерти“. У них вже встигли збудувати свої гнізда та виростити потомство ластівки.
Згодом наша екскурсія перемістилася на територію сховища відпрацьованого ядерного палива, де ми потрапили до 4-го реактора, який нещодавно був надійно закритий „Саркофагом-2“ висотою у 110 метрів.
Начальник експлуатації головного корпусу ЧАЕС Олександер Титарчук розповів журналістам про технологічні процеси, які відбуваються зараз на території сховища, а також про використання нової схеми обігріву приміщень ЧАЕС.
Генеральний директор ЧАЕС Ігор Грамоткін розповів про пляни перетворення ЧАЕС в безпечну для праці обслуговуючого персоналу зону та ліквідацію елементів зруйнованого 4-го реактора ЧАЕС у майбутньому.
Голова Державного аґентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук поділився плянами перетворення 30-кілометрової зони в природньо-біологічний заповідник, який за два останні роки вже відвідали 36 тис. осіб з 86 країн світу.
Незважаючи на забруднення екосистеми, відсутність людей на такій великій ізольованій території робить свою добру справу: там з’являються види тварин та птахів, що давно зникли в цих краях. Зокрема, знову з’явилися в Україні бурі ведмеді, зростає кількість лосів, оленів, вовків, рисей, а також завезених сюди в 1990-их роках „коней Пржевальського“.
Відсутність людей та вологий клімат робить зону раєм для рослинности: вражає, як швидко природа повертає собі свої території. Окрім відтворення біологічного розмаїття диких тварин та рослин, запляновано на непридатних для землеробства територіях зони розташувати плянтації сонячних панелей для розвитку „Зеленої енерґетики“.
В цих проєктах виявили зацікавлення понад 20 міжнародних компаній з різних країн. Їх загальна потужність може в майбутньому перевищити запляновану колись потужність бльоків самої ЧАЕС. Зелена енерґетика в цілому може забезпечити роботою з обслуговування її об’єктів понад 12 тис. працівників.
Тож на ЧАЕС та Чорнобильську зону чекають великі позитивні зміни, що відбуваються у нас вже на очах, чого не скажеш про місто-привид Прип’ять, в якому проживало до весни 1986 року 50 тис. людей. Ми потрапили в центр цього міста, яке нагадувало залишками міської цивілізації про те, що сталося з його нещасними жителями після атомної катастрофи. Висотні будинки, на яких й досі красуються герби радянської імперії, вражали своїми порожніми сумними вікнами-очима та дикими хащами навколо них. А на алеях були поіржавілі пропаґандистські дошки з зображеннями „будівників світлого майбутнього“.
У самісінькому центрі міста нас зустріла руденька лисичка, що зовсім нас не злякалась, а навіть зацікавилась, хто це завітав непрохано на її територію.