28 січня, 2016

До 150 річчя від дня народження Сотера-Стефана Ортинського

Єпископ Української Греко-Католицької Церкви у США Сотер-Стефан Ортинський.

Перший Єпископ Української Греко-Католицької Церкви у США, василіянин Сотер-Стефан Ортинський народився 29 січня 1866 року в селі Ортиничі. Предки його походили з боярського роду Лебедів, пізніше від села Ортиничі прибрали родове прізвище Ортинських. Батьки були дуже релігійні й свідомі своєї шляхетности. У такому дусі виховували своїх п’ятьох дітей. С. Ортинський після закінчення народної школи у селі, навчався у Дрогобицькій гімназії, а з 1883 року – в гімназії у Самборі.

До Василіянського Чину вступив 3 лютого 1884 року, прийнявши чернече ім’я Сотер. Новіціят відбув у Добромилі, філософію і богослов’я вивчав у Кракові. Висвячений на священика 18 липня 1891 року.

З 1894 року був у Львові проповідником і місіонером, у 1895 році – професором філософії і вікарієм монастиря.

У 1896-1897 роках – еклезіярх, проповідник і провідник Апостольства Молитви. У 1898-1901 роках – місіонер і економ монастиря в Михайлівці, а з 1 листопада 1901 року – ігумен монастиря. З 1905 року – місіонер у Дрогобичі, а у 1907 роках був місіонером і реколектантом у Львівському монастирі св. Онуфрія та директором місій у Провінції.

С. Ортинський відзначався глибокою вірою, уродженою великою добротою і ніжністю, отриманими ґрунтовними студіями й богословським знанням, щирим патріотизмом, неустрашимістю й твердим завзяттям, як також природними даними – поставою, гарним голосом, музичними здібностями, силою уяви, доброю пам’яттю, хистом до мов й ораторськими здібностями.

Також і його заслугою було стримання трагічного для галицького села пияцтва та боротьба з москвофільством. Він мріяв про місійну працю серед українців у Бразилії. Однак Митрополит Андрей Шептицький бачив молодого о. Сотера майбутнім владикою для вірних в Америці.

28 лютого 1907 року Папа Пій X номінував о. Сотера єпископом для вірних русинського (греко-католицького) обряду в США, де ситуація на національно-релігійному тлі серед русинів з Австрії була непроста, головно серед галичан і карпаторусів, не говорячи уже про тих, хто ісповідував антицерковні ідеали. 12 травня того ж року, в катедральному соборі св. Юра у Львові, Митрополит Андрей і Владики Костянтин Чехович та Григорій Хомишин уділили йому архиєрейську хіротонію.

27 серпня 1907 року Владика Сотер прибув до США, де його зустріли чисельні священики та вірні. Владика відслужив Молебень у церкві св. Юра в Ню-Йорку. Після візити до Апостольського Делеґата у Вашінґтоні Владика оселився у Філядельфії.

Його заслугою було те, що у 1911 році він запросив до США Сестер Василіянок, відкрив сиротинець для 200 дітей-сиріт‚ дяковчителів організував у скавтське товариство і наказав їм провадити вечірні школи, затвердив підручники букваря, Біблії й катехизму‚ дбав про вишкіл священиків‚ для майбутньої семінарії й старечого дому придбав земельну ділянку‚ сприяв створенню католицької допомогової організації „Провидіння“, яка об’єднувала греко-католицькі братства Америки.

У 1913 році церковна організація греко-католиків у США стала самостійною й непідвладною латинським єпископам. За неповних дев’ять років о. С. Ортинський заснував 63 нові парафії, а для кращого управління поділив парафії на деканати. Заклав релігійні товариства „Відродження“, „Апостольство Молитви“, заснував часописи „Душпастир“, „Америка“, „Місіонер“ і „Єпархіяльний вісник“.

16 березня 1916 року Владика захворів на пневмонію і через вісім днів, 24 березня, помер. Похоронні богослужіння 30 березня 1916 року очолював Владика Никита Будка з Канади. Поховали Владику Сотера в катедрі у Філядельфії.

Коментарі закриті.