Електронні деклярації вищого чиновництва України – міністрів‚ прокурорів‚ суддів‚ депутатів Верховної Ради – виявили негарну‚ патологічну схильність владоможців до особистого збагачення і‚ як неминучий наслідок‚ зменшили довіру до державної політики. Якщо представники влади‚ кількісно незначний прошарок суспільства‚ купаються в розкошах‚ а переважна більшість населення ледве зводить кінці з кінцями‚ то це якась ненорма‚ якесь небезпечне збочення. І приховати його сьогодні вже неможливо. Як свідчать висліди опитування‚ здійсненого в Україні американською неурядовою організацією – Міжнародним республіканським інститутом‚ 72 відс. громадян України вважають‚ що країна рухається в неправильному напрямку.
Точніше сказати‚ – не „рухається“‚ а такими манівцями і болотами веде її влада‚ відірвавшись від свого народу. Британська інформаційна компанія „Ройтерс“ підрахувала за декляраціями‚ що 24 члени українського уряду лише в готівці тримають майже 10 млн. дол. Вже одне це може пояснювати‚ чому понад 60 відс. української економіки залишається в тіні.
Не дивно‚ що е-деклярації спричинили значне зменшення довіри людей до українських банків. Національному банкові‚ головній фінансовій установі країни‚ вже не довіряє 81 відс. громадян.
Верховній Раді довіряє лише 0.7 відс. опитаних‚ а не довіряє 90 відс. Довіра до уряду не дотягає до 10 відс. Президентові Петрові Порошенкові повною мірою довіряють тільки 3.6 відс. українців‚ а зовсім не довіряють 77.1 відс.
Соціяльні психологи застерігають‚ що рівень довіри до державних інституцій низький не лише через їхню неефективність‚ а й з огляду на зформовані колоніяльним минулим психологічні стереотипи. Адже століттями держава була чужою для українців‚ ворожою до них. Тепер же конче потрібне усвідомлення‚ що держава – це передусім самі люди‚ громадяни‚ і на них лежить відповідальність за розвиток країни. Потрібне усвідомлення‚ що без довіри цей розвиток неможливий.
Великою заслугою Революції Гідности якраз і було те‚ що вона створила в країні атмосферу довіри. Її належить берегти і підтримувати як духовну цінність і як джерело суспільної енерґії.
Високим залишається рівень довіри до добровольців (59 відс.)‚ до Збройних сил України (45 відс.)‚ до громадських організацій (35 відс.)‚ до Церкви (59 відс.).
Мабуть‚ саме від розширення простору довіри безпосередньо залежить самопочуття українців‚ їхнє оптимістичне наставлення до навколишньої дійсности‚ їхнє особисте щастя. Згідно з опитуванням‚ проведеним компанією „Research & Branding Group“‚ найщасливіші люди живуть на заході України‚ і кількість їх зростає: з 68 відс. у травні – до 76 відс. у вересні цього року. В інших реґіонах кількість щасливих людей не зростає‚ але й не меншає. І це вже є втішна тенденція.