8 грудня, 2016

Довга дорога до козацького хреста на Кіровоградщині

Відкриття пам’ятника жертвам голодоморів у Кропивницькому.

КРОПИВНИЦЬКИЙ‚ Кіровоградська область. – 26 листопада у місті було відкрито і освячено пам’ятник жертвам голодоморів, виконаний у формі козацького хреста на символічній могилі. Шлях до цієї події був довгим і тернистим. Керівництво міста і области до 2005 року з осторогою ставилось до вшанування пам’яті загиблих під час організованих комуністами голодоморів.

У 2001 році, коли вже був указ тодішнього президента про встановлення дня вшанування пам’яті, активісти національно-патріотичних організацій поставили перед міською владою питання руба: дати дозвіл для встановлення хреста на місці майбутнього меморіялу. Проблема була у тому, що громадськість прагнула встановити хрест на Валах (залишки колишьої Єлисаветґрадської фортеці, спорудженої у 1754 році), бо там, за переказами, ховали померлих, але поряд височів пам’ятник загиблим у Другій світовій війні‚ тож місце це було знаковим для людей, вражених комуністичною ідеологією, а комуністи, як відомо, Голодомор не визнавали взагалі.

Дозволу міська влада не дала, але активісти Віктор Полтавець, Віктор Кудінов, Григорій Ковальчук хреста все ж встановили. На щастя, ні у кого не вистачило зухвальства його знищувати. Біля цього хреста й тривали щорічні вшанування пам’яті жертв Голодомору.

У 2008 році обласна влада заплянувала виділити 1.2 млн. грн. на спорудження гідного пам’ятника. Але всупереч бажанню громадськости його хотіли встановити на міській набережній. Поставили бетонний п’єдестал, який і досі бовваніє, псуючи краєвид Інгулу. На це вистачило перших 400 тис. грн., виділених з обласного бюджету.

Прихід до влади Віктора Януковича поставив крапку на цьому проєкті. І лише у 2013 році мешканці міста створили громадську організацію „Меморіял жертвам Голодомору“, яку очолила підприємець Людмила Шубіна. Вона пожертвувала 130 тис. грн. на спорудження пам’ятника. Гроші також збирали громадські активісти. Пам’ятник, освячений Єпископом Української Православної Церкви Київського Патріярхату Марком Левковим, непишний і невигадливий. Але він має глибоке символічне значення для всіх, хто береже у серці пам’ять жертв голодоморів в Україні.

Коментарі закриті.