6 січня, 2017

Добрі новини з України

Добрі новини стосуються тієї грані загальносуспільного  життя‚ котра для національно свідомого українства є вкрай важливим показником внутрішнього розвитку незалежної української держави‚ – вивільнення‚ нехай ще  неповного‚ з-під русифікаіцйного тиску. Повільно‚ але неухильно Україна все у більшій мірі стає українською і передусім – за вживанням в усіх сферах буття рідної мови.

Наприкінці минулого року соціологи всеукраїнського Центру Разумкова здійснили в усіх реґіонах країни‚ окрім окупованих територій‚ дослідження на цю надчутливу тему. Його результати дозволяють говорити про істотний поступ нашого народу в національному самоусвідомленні.

Отже‚ українську мову вважають рідною 69 відс. громадян України‚ російську – 27 відс. У подібних опитуваннях 2011 року висліди були іншими: українську мову назвали тоді рідною 60 відс. респондентів‚ а російську – 36 відс. Різниця очевидна. Іншими мовами‚ як тоді‚ так і тепер‚ послуговується лише 2 відс. опитаних.

Нині переважно українською мовою вдома розмовляють вже 55 відс. респондентів – на 3 відс. більше‚ ніж у 2011 році. Переважно російською мовою – 41 відс. тобто на 4 відс. менше‚ ніж у 2011 році.

Як відрізняються у цій сфері різні реґіони країни? У західніх областях рідною українську мову назвали 97 відс. опитаних‚ в центральній Україні – 86 відс.‚ на півдні – 63 відс. У східньому реґіоні і на Донбасі переважає російська мова: її вважають там рідною відповідно 52 і 66 відс.

Проте‚ як свідчить дане дослідження‚ вважати українську мову рідною і розмовляти нею вдома – це різні речі. Бо‚ наприклад‚ лише в в західніх областях частка тих‚ хто назвав українську мову рідною‚ близька до частки тих‚ хто розмовляє нею вдома. В усіх інших реґіонах частка тих‚ хто переважно спілкується вдома українською мовою є меншою‚ ніж частка тих‚ хто визнає її рідною. Найбільшою ця різниця зберігається у південних областях‚ де українську мову рідною визнають 63 відс. опитаних‚ але спілкуються нею вдома лише 34 відс.

Ще один аспект дослідження. За національною приналежністю вважають себе українцями 86 відс. громадян країни‚ росіянами –11 відс.‚ представниками інших національностей – 2 відс. Частка тих‚ хто вважає себе українцем‚ зростає зі зниженням віку респондентів: серед людей віком понад 60 років українцями себе назвали 81 відс. опитаних‚ росіянами – 15 відс.‚ а вже серед тих‚ кому від 18 до 29 років‚ – відповідно 94 відс. і 5 відс. Тобто частина молодих людей‚ серед чиїх батьків-матерів‚ дідусів-бабусів були росіяни‚ ідентифікують себе як етнічних українців.

Понад третину опитаних (37 відс.) вважають за потрібне‚ щоб в українському пашпорті вказувалася національність його власника.

Це ж дослідження дає певне уявлення про рівень патріотизму в українському суспільстві. Патріотами України вважають себе 67 відс. опитаних‚ 10 відс. відповіли на це запитання неґативно‚ ще для 10 відс. це залежить від конкретної ситуації. а 13 відс. респондентів вагалися з чіткою відповіддю. Почуття патріотизму найбільше посилилося під впливом героїзму добровольців і військових‚ виявленого в боротьбі проти російської аґресії та сепаратитських банд на сході України.

Разом з тим‚ на думку більшости опитаних‚ вищі керівники держави не є патріотами України. Президента Петра Порошенка не вважають патріотом  51 відс. опитаних‚  Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана – 54 відс.‚ Секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова – 55 відс. Очевидно‚ ці показники пов’язані передусім з низькою результативністю економічних реформ в Україні і можуть змінитися у разі успіху.

Коментарі закриті.